Запор у собаки: що робити вдома і коли їхати до лікаря

Собака на прогулянці раз за разом присідає, тужиться, а результату немає, або виходить кілька твердих сухих грудочок. Запор у собаки здебільшого минає за день-два, але інколи за ним стоїть кістка в кишечнику, проковтнута іграшка чи хвороба передміхурової залози. Розбираємо, як відрізнити запор від інших проблем, що можна зробити вдома, чого робити не можна і коли не чекати.
Як зрозуміти, що в собаки запор
Здорова доросла собака випорожнюється зазвичай один-три рази на день, залежно від корму і режиму. Про запор говорять, коли:
- випорожнень немає довше доби-двох;
- кал твердий, сухий, дрібними грудочками;
- собака довго тужиться, часто присідає, інколи скавчить від болю;
- разом із твердим калом виходить слиз або трохи крові.
Якщо собака бадьора, їсть і гуляє, а запор триває лише день, часто достатньо домашніх заходів. Якщо ж вона нічого не їсть, блює чи має здутий живіт, це вже не той випадок, коли можна чекати.
Тужиться — не завжди означає запор
Перш ніж давати будь-які засоби, переконайтеся, що це справді запор. Схоже виглядають два зовсім інші стани:
- Запалення товстої кишки (коліт). Собака часто присідає і тужиться, але виходить потроху рідкого калу зі слизом, інколи з кров’ю. Це різновид проносу, і проносне тут лише нашкодить. Детальніше — у статті діарея у собаки.
- Затримка сечі. Собака, особливо пес, може тужитися, намагаючись помочитися. Якщо сеча не йде або йде по краплі, це невідкладний стан: про нього — у статті цистит у собак.
Якщо не впевнені, що саме відбувається, краще показати собаку лікарю, ніж лікувати навмання.
Чому в собаки виникає запор
- Кістки. Одна з найчастіших причин. Подрібнені кістки в кишечнику утворюють щільні, майже білі крихкі маси, які собака не може виштовхнути. Гострі уламки до того ж травмують кишку.
- Неїстівне. Трава, шерсть, тканина, шматки іграшок, палиці можуть збиратися в тверду грудку або закупорити кишку.
- Мало води й рідкі прогулянки. Сухий корм без достатнього пиття, різка зміна раціону, звичка довго терпіти, коли прогулянки рідшають, наприклад через відключення світла чи тривоги.
- Біль. Собаці з хворими суглобами чи спиною боляче присідати, і вона відкладає випорожнення. Про такі стани — у статті собака тягне задні лапи.
- Параанальні залози. Запалення чи абсцес біля ануса роблять випорожнення болючим. Детальніше — у статті собака «їздить» на попі.
- Передміхурова залоза і промежинна грижа. У старших некастрованих псів збільшена передміхурова залоза тисне на пряму кишку, а через ослаблені м’язи промежини може утворитися грижа. Кал набирає форми стрічки або взагалі не виходить.
- Інші причини. Зневоднення при хворобах нирок чи жарі, знижена функція щитоподібної залози, новоутворення, наслідки переломів таза, проблеми з нервами, а також деякі ліки, зокрема окремі знеболювальні.
У цуценят запор частіше пов’язаний із глистами, зміною корму або проковтнутим предметом. Маленькі цуценята швидко зневоднюються, тому з ними краще не зволікати. Про паразитів — у статті глисти у котів і собак.
Що можна зробити вдома
Якщо собака бадьора, їсть, не блює, живіт м’який, а запор лише почався, можна спробувати:
- Воду. Свіжа вода у вільному доступі, кілька мисок. Сухий корм можна замочити або на кілька днів частково замінити вологим.
- Рух. Довша спокійна прогулянка стимулює роботу кишечника.
- Трохи клітковини. Невелика порція звичайного гарбузового пюре без цукру й прянощів інколи допомагає при легкому запорі. Але без достатньої кількості води клітковина може зробити гірше, а постійну добавку краще погодити з лікарем.
- Спостереження. Запишіть, коли собака востаннє випорожнювалась, що їла, чи не гризла кістки, іграшки, тканину. Ця інформація знадобиться лікарю.
Якщо за добу покращення немає, або з’явилася хоч одна тривожна ознака зі списку нижче, — до лікаря.
Чи можна дати собаці проносне
Найчастіше питають, що дати собаці від запору і яке проносне для собак безпечне. Відповідь: без огляду — краще нічого, крім води і клітковини. Ось чому:
- Якщо в кишці кістка чи сторонній предмет, проносне посилює скорочення кишки, біль і ризик пошкодити її стінку.
- Людські проносні і «швидкодіючі» засоби можуть спричинити сильний пронос, зневоднення і втрату солей, особливо в маленьких собак. Дозу для собаки підбирає лікар. Про небезпечні людські препарати — у статті людські ліки, які не можна тваринам.
- Вазелінове масло й олію не вливайте в рот силою: собака може вдихнути масло, і розвинеться важке запалення легень.
- Клізми з аптеки для людей, особливо фосфатні мікроклізми, для маленьких собак і котів небезпечні: вони порушують сольовий баланс і можуть спричинити тяжке отруєння. Клізму роблять у клініці безпечним розчином.
Лактулоза — проносне, яке ветеринари справді часто призначають собакам, але дозу і тривалість підбирає лікар. Постійно давати проносні без пошуку причини не варто.
Коли терміново до лікаря
- випорожнень немає понад дві доби, а собака тужиться без результату;
- блювота разом із відсутністю калу — можлива непрохідність кишечника. Про небезпечну блювоту — у статті блювота у собаки;
- здутий, твердий або болючий живіт;
- собака відмовляється від їжі, млява, тремтить або кричить під час спроб;
- кров у калі чи біля ануса;
- ви знаєте або підозрюєте, що собака з’їла кістку, іграшку, шкарпетку чи інший предмет;
- пес тужиться, а сеча не йде;
- запор у маленького цуценяти або в літньої собаки з хронічними хворобами.
Як лікують запор у собаки в клініці
Лікар оглядає собаку, промацує живіт і робить ректальне обстеження: воно показує, скільки калу накопичилось, чи немає кісток, грижі або збільшеної передміхурової залози. Часто роблять рентген — на знімку видно кістки, деякі сторонні предмети і загальний об’єм калу. За потреби — УЗД і аналізи крові, щоб виключити зневоднення, проблеми з нирками чи щитоподібною залозою.
Далі, залежно від причини і тяжкості:
- крапельниці, щоб відновити водний баланс;
- клізма безпечним розчином;
- при сильній закупорці — видалення калу під седацією чи наркозом;
- розм’якшувальні засоби, клітковина, корекція раціону;
- лікування причини: операція при сторонньому предметі чи промежинній грижі, лікування передміхурової залози, параанальних залоз або болю.
Собаку, якій потрібні крапельниці й нагляд, можна залишити в стаціонарі.
Профілактика запорів у собак
- Не давайте кістки, особливо варені й трубчасті. Для гризіння краще спеціальні жувальні вироби відповідного розміру.
- Вода у вільному доступі, особливо на сухому кормі і взимку, коли собаки п’ють менше.
- Регулярні прогулянки, щоб собака не терпіла довго.
- Не міняйте корм різко: переводьте на новий поступово, протягом тижня.
- Стежте за вагою і рухливістю старших собак.
- Якщо в некастрованого пса повторюються запори, обговоріть із лікарем передміхурову залозу і кастрацію собаки: після неї збільшена залоза зазвичай зменшується.
Де допоможуть із запором у собаки
Ветклініка А-Вет на Оболоні працює цілодобово, тож із собакою, яка тужиться і блює, можна приїхати й уночі. Автономне живлення дозволяє зробити рентген і поставити крапельницю навіть під час відключень світла. Якщо собака почувається добре і ви хочете зрозуміти, чи варто хвилюватися, почніть з онлайн-консультації або запишіться до терапевта. Про те, як ця проблема проходить у котів, — у статті запор у кота.
Терапевт із 2-річним досвідом роботи у ветеринарній медицині. Закінчила Полтавський державний аграрний університет (раніше — Полтавська державна аграрна академія). Додатково проходила курси з грумінгу та хендлінгу, що допомагає краще розуміти поведінку тварин…