Запор у кота: чому виникає і що з цим робити

Кіт раз за разом заходить у лоток, довго сидить, тужиться — а результату немає. Або ви знаходите кілька твердих сухих кульок замість звичних випорожнень. Запор у кота трапляється частіше, ніж здається, і власник зазвичай помічає його не одразу. Розберемо, через що це буває, що можна спробувати вдома без шкоди для тварини і коли зволікати вже небезпечно.

Як зрозуміти, що це справді запор

Зазвичай кіт ходить «по-великому» раз на день, інколи раз на одну-дві доби. Якщо випорожнень немає понад дві доби, а кіт при цьому тужиться, варто придивитися уважніше. Ознаки: тверді сухі грудочки, тривале безрезультатне сидіння в лотку, болісне нявкання під час спроб, іноді блювота і відмова від їжі. Кіт може стати млявим, ховатися. Буває й таке, що тварина починає випорожнюватися повз лоток, бо пов’язує його з болем.

Чому в котів виникає запор

Найчастіша причина — зневоднення. Кіт п’є мало, особливо на сухому кормі, і калові маси стають щільними та сухими. Друга поширена причина — шерсть: під час вилизування кіт ковтає її, і вона збирається в кишечнику, особливо у довгошерстих порід та в період линяння.

Серед інших причин:

• різка зміна корму, нестача клітковини або вологого раціону;
• малорухливий спосіб життя й зайва вага;
• біль під час дефекації — у літніх котів через артроз буває важко присісти в позу;
• брудний лоток, якого кіт уникає, або стрес (переїзд, нові тварини);
• проковтнутий сторонній предмет;
• наслідки старих травм таза, що звузили його просвіт;
• мегаколон — хронічне розширення товстої кишки, коли вона втрачає здатність скорочуватися.

Іноді запор у кота — лише симптом загального захворювання: проблем із нирками, порушення обміну, гормональних збоїв. Тому при повторних епізодах потрібен огляд, а не лише послаблюючі засоби.

Не сплутайте запор із закупоркою сечівника

Це найважливіше. Кіт, який тужиться в лотку, може не випорожнюватися, а намагатися помочитися — і не могти. Закупорка сечівника (частіше в котів-самців) виглядає майже так само: тварина сидить у лотку, тужиться, нявкає. Але це смертельно небезпечний стан, рахунок іде на години. Якщо ви не впевнені, що саме кіт намагається зробити, не чекайте — це той випадок, коли краще одразу до клініки.

Що можна зробити вдома

Якщо кіт бадьорий, їсть, а запор лише почався, кілька кроків можна спробувати самостійно.

• Вода. Поставте кілька мисок у різних місцях, спробуйте фонтанчик-поїлку, додайте до раціону вологий корм. Більше вологи — м’якші калові маси.
• Чистий і доступний лоток. Старому коту з болем у суглобах потрібен лоток із низькими бортиками.
• Шерсть. Регулярне вичісування й мальт-паста для виведення шерсті (продаються в зоомагазинах Києва) зменшують ризик.
• Трохи клітковини. Чайна ложка гарбузового пюре інколи допомагає в легких випадках. Але якщо кіт зневоднений, клітковина без достатньої кількості води може навпаки погіршити ситуацію, тому наосліп із цим краще не експериментувати.
• Рух. Ігри й активність стимулюють роботу кишечника.

Чого робити не можна:

• давати «людські» проносні — багато з них токсичні для котів;
• ставити клізму самостійно, особливо фосфатну (на кшталт мікроклізм для людей) — у котів вона викликає тяжке отруєння й може призвести до загибелі;
• вливати в рот олію силою — є ризик, що тварина вдихне її в легені;
• тягнути час, якщо кіт страждає.

Дюфалак (лактулозу) і подібні засоби застосовують часто, але дозу має підбирати лікар: «на око» легко нашкодити.

Як лікують запор у кота в клініці

Спершу лікар оглядає кота й промацує живіт, щоб оцінити, скільки мас накопичилось, і одразу виключити закупорку сечівника. Часто роблять рентген — він показує об’єм калу, стан кишки, можливі сторонні предмети чи звуження таза. Щоб зрозуміти, чи немає зневоднення й проблем із нирками, призначають аналізи крові.

Залежно від тяжкості:

• крапельниці для відновлення водного балансу;
• професійна клізма безпечним розчином (не фосфатним);
• при сильній закупорці — ручне видалення калу під седацією;
• лактулоза, препарати, що стимулюють моторику, розм’якшувачі;
• лікування основної причини.

У запущених випадках мегаколону, коли консервативне лікування не діє, обговорюють операцію. Тому при перших повторюваних епізодах краще не зволікати.

Коли терміново до лікаря

• кіт не випорожнюється понад дві доби й тужиться без результату;
• багаторазові безрезультатні спроби, особливо в кота-самця (можлива закупорка сечівника — невідкладно);
• блювота, відмова від їжі, млявість;
• твердий, болісний, роздутий живіт;
• кров у калі або біля ануса;
• кіт кричить від болю в лотку.

Цілодобова клініка А-Вет на Оболоні приймає такі випадки у будь-який час, зокрема вночі та у вихідні; автономне живлення дозволяє провести рентген і крапельниці навіть під час відключень світла.

Якщо кіт почувається нормально, а ви лише хочете зрозуміти, чи варто хвилюватися, можна почати з онлайн-консультації з ветеринаром. Якщо ж є хоча б один тривожний сигнал зі списку вище — краще привезти кота на огляд, не чекаючи ранку.