Глисти у котів і собак: симптоми, види та як позбутися

Кіт живе в квартирі, на вулицю не виходить, сирого м’яса не їсть, а в лотку раптом білі «рисинки». Або кошеня з притулку має круглий тугий живіт, хоча саме худеньке. Обидві історії про глистів. Нижче розбираємо, за якими симптомами їх запідозрити, як виглядають різні види, звідки вони беруться в домашнього кота, як виходять глисти після таблетки і чи можна заразитися від тварини. Про собак окремий розділ наприкінці.

Симптоми глистів у котів і кошенят

Найнезручніше те, що в дорослого кота глисти часто нічим себе не виявляють. Тому регулярна профілактика важливіша за пошук симптомів. Якщо ознаки все ж є, найчастіше це:

• тьмяна, скуйовджена шерсть;
• схуднення або погане набирання ваги, хоча апетит нормальний;
• пронос, інколи зі слизом;
• блювання, у якому видно глистів;
• білі сегменти біля анального отвору чи в калі.

У кошенят

Кошенята переносять глистів важче. Типова картина: круглий роздутий живіт, кошеня погано росте, у нього пронос або блювання. Аскаридами кошенята часто заражаються ще від матері, через молоко. Тож кошеня з будь-якого джерела варто обробити від глистів, навіть якщо виглядає воно здоровим.

Які бувають глисти і як вони виглядають у калі

Круглі черв’яки (аскариди)

Найпоширеніші кишкові глисти в котів і собак. Дорослі аскариди великі й круглі в перерізі, власник найчастіше помічає їх у блювоті або в калі. Котам вони передаються через яйця з середовища, через з’їдених мишей, а кошенятам ще й з молоком матері.

Стрічкові глисти: маленькі білі «рисинки»

Те, що власники описують як маленьких білих глистів, найчастіше не цілі черв’яки, а членики стрічкового глиста. Вони розміром із рисове зерно, свіжі можуть ворушитися біля анального отвору чи на поверхні калу, а висохлі стають дрібними, твердими і жовтуватими. Найпоширенішим стрічковим глистом кіт заражається, коли ковтає блоху під час вилизування. Інші види він отримує, з’ївши гризуна.

Анкілостоми

Глисти, які живляться кров’ю в кишківнику. Більшість котів не мають жодних ознак, а при сильному зараженні з’являються анемія і темний, дьогтеподібний пронос. Частіше вони трапляються в кошенят.

Звідки глисти у домашнього кота

Кіт, який не виходить із квартири, справді ризикує менше. Європейські настанови ESCCAP відносять таких котів до групи низького ризику. Але низький ризик не означає нульовий. Найчастіші шляхи:

• блохи: якщо вони хоч раз з’являлися, кіт міг проковтнути блоху разом зі стрічковим глистом;
• полювання: миша в під’їзді, підвалі чи на дачі;
• сире м’ясо і риба: ESCCAP радить заморожувати м’ясо при −17…−20 °C щонайменше на тиждень або давати готовий корм;
• мати-кішка, якщо кошеня взяли з посліду, де котів не обробляли.

Як виходять глисти у котів після таблетки

Після обробки частина глистів може вийти з калом, інколи з блювотою, і власник їх побачить. Але часто нічого не видно взагалі, і за лотком не варто судити, подіяв препарат чи ні. Важливіше інше: більшість препаратів знищує дорослих глистів, а личинки в тканинах залишаються. Тому кошенятам обробку повторюють кожні два тижні, а дорослому коту при явному зараженні лікар зазвичай призначає повторну дозу. Якщо після обробки кіт млявий, блює кілька разів чи відмовляється від їжі, зверніться до лікаря.

Чи передаються глисти від кота людині

Так, деякі можуть, але не так, як багато хто думає. Яйця аскарид, які виходять із калом, стають заразними не одразу, а приблизно за два тижні в середовищі. Тому від того, що ви погладили кота, зараження малоймовірне. Ризикують передусім діти, які граються в забрудненому піску чи землі і тягнуть руки до рота. Стрічковий глист із бліх передається людині лише тоді, коли людина проковтне заражену блоху, і такі випадки здебільшого трапляються в дітей. Окремо небезпечний ехінокок, яким кішки й собаки заражаються, поїдаючи диких гризунів.

Захист простий: прибирати лоток щодня, мити руки після контакту з тваринами і землею, обробляти тварин від глистів і бліх.

Діагностика і як часто давати глистогінне

Аналіз калу показує яйця глистів, і за його результатом лікар підбирає препарат. Негативний результат не завжди означає, що глистів немає: яйця виходять не постійно, і на ранніх стадіях їх ще немає. Аналіз калу можна здати в лабораторії клініки.

Як часто обробляти, за рекомендаціями ESCCAP:

• кошенята: з трьох тижнів, далі кожні два тижні до відлучення від матері;
• дорослі коти з вигулом і мисливці: щонайменше чотири рази на рік;
• щомісяця, якщо ризик високий: наприклад, кіт полює і живе в одному домі з маленькими дітьми;
• коти, які живуть лише вдома і не полюють: 1–2 рази на рік або аналіз калу й лікування за результатом.

Препарат і дозу підбирає лікар за вагою, віком і способом життя тварини. Зручно звірити обробки з графіком щеплень, ми зібрали його в календарі щеплень і обробок для кота.

Глисти у собак

У собак ті самі основні групи: аскариди, стрічкові глисти, анкілостоми, а ще волосоголовці. Цуценята часто заражаються аскаридами ще до народження, бо личинки проходять через плаценту приблизно з 42-го дня вагітності, а потім і з молоком. Анкілостоми в цуценят можуть спричинити тяжку анемію, небезпечну для життя.

Симптоми схожі на котячі: роздутий живіт у цуценят, тьмяна шерсть, пронос зі слизом, глисти в блювоті чи калі, членики стрічкового глиста на шерсті біля анального отвору. За ESCCAP цуценят обробляють уперше на 14-й день життя, далі кожні два тижні до двох тижнів після відлучення. Дорослих собак, як і котів, щонайменше чотири рази на рік, якщо ризик не оцінено індивідуально. Собакам на сирому м’ясі, яке не заморожували, обробку від стрічкових глистів радять робити кожні чотири тижні.

Коли потрібен лікар

• кошеня чи цуценя з роздутим животом, мляве, погано їсть;
• пронос із кров’ю або чорний, дьогтеподібний кал;
• бліді ясна, слабкість;
• блювання глистами або багаторазове блювання після обробки;
• кашель у кошеняти чи цуценяти разом із проносом.

Із нетерміновими питаннями, наприклад який препарат обрати для кота, що живе вдома, можна звернутися на онлайн-консультацію. А з цуценям чи кошеням у поганому стані краще їхати одразу, клініка працює цілодобово.