Цистит у собак: симптоми, аналіз сечі і коли це терміново

Собака просить на вулицю щогодини, присідає, а сечі майже немає. Удома з’являються калюжки, хоча вона давно привчена, а на снігу чи серветці помітно рожевий відтінок. Найчастіше за цим стоїть цистит — запалення сечового міхура. Розбираємо, чим цистит у собак відрізняється від котячого, як його підтверджують, як лікують і в яких випадках чекати не можна.

Чим цистит у собак відрізняється від котячого

У котів цистит здебільшого не пов’язаний з бактеріями: його провокують стрес, мала кількість води і кристали в сечі. Про це — у статті цистит у котів. У собак навпаки: найчастіше це бактеріальна інфекція, яка піднімається в сечовий міхур із зовнішніх статевих органів. За оцінками, хоча б раз у житті таку інфекцію переносить приблизно кожна сьома собака.

Суки хворіють частіше за псів: у них коротший і ширший сечівник, бактеріям легше потрапити в міхур. Ризик вищий також у собак:

• з надмірною вагою, особливо в стерилізованих сук із «заглибленою» петлею, де шкіра постійно волога;
• з цукровим діабетом, хворобою Кушинга чи хворобами нирок: у них сеча розведена і гірше стримує бактерії;
• які тривало отримують гормони-кортикостероїди;
• з каменями в сечовому міхурі, нетриманням сечі або проблемами зі спиною, через які міхур спорожнюється не повністю;
• старшого віку, а в некастрованих псів — із хворобами передміхурової залози.

Симптоми циститу у собаки

• часті позиви: собака присідає або піднімає лапу багато разів, а сечі щоразу трохи;
• напружується, довго стоїть у позі, ніби не може закінчити;
• «аварії» вдома в собаки, яка давно терпить до прогулянки;
• кров у сечі: рожева чи червонувата сеча, краплі крові в кінці сечовипускання;
• каламутна сеча з різким запахом;
• собака часто облизує статеві органи.

При звичайному циститі собака здебільшого почувається нормально: їсть, гуляє, температура в нормі. Якщо до цього додаються жар, млявість, блювота, відмова від їжі чи біль у попереку, лікар шукає вже не лише цистит, а запалення нирок чи передміхурової залози.

Коли це вже терміново

• Собака тужиться, а сеча не йде зовсім або виходить по краплі. Особливо в пса: камінь може застрягти в сечівнику і повністю перекрити відтік. Без допомоги за добу-дві розвивається тяжке отруєння організму, тож їхати треба одразу, навіть уночі.
• Сеча темна, кольору чаю чи кави, і нещодавно був кліщ. Це не цистит: так виглядає сеча при піроплазмозі, коли руйнуються еритроцити. Рахунок іде на години.
• Згустки крові в сечі, жар, млявість, блювота, відмова від їжі.

Цистит чи щось інше

Схожі ознаки дають кілька інших станів, і лікують їх по-різному:

• Нетримання сечі. Собака не відчуває, що підтікає: мокре місце лишається там, де вона спала. При циститі навпаки, вона відчуває позиви і намагається вийти.
• Багато пиття — багато сечі. Якщо собака п’є значно більше і сечі багато, а не по краплі, це привід перевірити нирки, цукор і гормони, а не лише міхур.
• Тічка. У нестерилізованої суки кров’янисті виділення з петлі під час тічки легко прийняти за кров у сечі. Про цикл — у статті течка у собаки.
• Мітки. Молодий пес, який мітить у квартирі, мочиться невеликими порціями, але без болю, напруження і крові.

Як підтверджують цистит: аналіз і посів сечі

За самими симптомами лікар може запідозрити цистит, але не з’ясувати його причину. Тому на прийомі зазвичай роблять:

• Загальний аналіз сечі. Показує запалення, кров, бактерії, кристали, глюкозу, концентрацію сечі.
• Бактеріологічний посів сечі з чутливістю до антибіотиків. Показує, яка саме бактерія і який препарат на неї подіє. Особливо він потрібен, якщо цистит повторюється або попередній курс не допоміг.
• УЗД сечового міхура. Видно камені, пісок, потовщення стінки, поліпи й новоутворення, а в псів — передміхурову залозу.
• За потреби — рентген (більшість каменів на знімку видно) і аналізи крові, якщо лікар підозрює діабет, хворобу нирок чи гормональні порушення.

Найточніший зразок дає забір сечі прямо з міхура тонкою голкою під контролем УЗД — це називається цистоцентез. Процедура швидка і для собаки зазвичай не болючіша за звичайний укол. Сеча, зібрана вдома чи на прогулянці, контактує зі шкірою, повітрям і бактеріями, тому часто спотворює результат, особливо посіву. Тож везти пробу з дому не обов’язково: сечу візьмуть у клініці.

Аналізи сечі й крові в А-Вет роблять у власній лабораторії, УЗД — на місці. Детальніше — на сторінках аналізи для тварин і УЗД для котів і собак.

Лікування циститу у собак

Бактеріальний цистит лікують антибіотиком, якого підбирає лікар. При першому, неускладненому епізоді курс зазвичай короткий, і почати його можна ще до результату посіву. Якщо цистит повертається, лікування підбирають за посівом і обов’язково шукають причину: камінь, діабет, «заглиблену» петлю, проблеми з передміхуровою залозою. Поки причина лишається, цистит повертатиметься. Для полегшення болю лікар може призначити знеболювальне для собак.

Чого не робити:

• не давайте залишки антибіотиків з домашньої аптечки і людські засоби від циститу: недобраний препарат приглушує симптоми, а бактерії стають стійкими, і потім посів показує, що з таблеток мало що діє;
• не обривайте курс, коли стало легше, і не продовжуйте його самостійно;
• не давайте людські знеболювальні: ібупрофен, парацетамол і аспірин для собак токсичні. Детальніше — у статті про людські ліки, які не можна тваринам.

Журавлинні добавки й трав’яні збори можуть бути доповненням, якщо їх погодив лікар, але бактеріальний цистит вони не лікують.

Сечокам’яна хвороба у собак

Камені в сечовому міхурі і цистит у собак тісно пов’язані. Камені з кристалів струвіту в собак здебільшого утворюються саме через інфекцію: певні бактерії змінюють склад сечі, і кристали злипаються в камені. Такі камені часто можна розчинити лікувальним кормом разом із лікуванням інфекції. Інші камені, наприклад оксалатні, не розчиняються, і якщо вони великі чи заважають сечовипусканню, їх видаляють хірургічно. Який камінь у собаки, лікар припускає за аналізом сечі, УЗД і рентгеном, а остаточно визначають за аналізом самого каменя.

У псів камені небезпечніші: сечівник у них довгий і вузький, і невеликий камінь може застрягти. Якщо собака тужиться, а сечі немає, це невідкладний стан. Про те, як ця хвороба проходить у котів, — у статті сечокам’яна хвороба у котів.

Профілактика циститу у собак

• Вода у вільному доступі, особливо взимку, коли собаки п’ють менше.
• Регулярні прогулянки: не змушуйте собаку терпіти по 10–12 годин. Застояна сеча — сприятливе середовище для бактерій.
• Контроль ваги. Якщо в суки «заглиблена» петля і шкіра навколо постійно волога, протирайте її після прогулянки і запитайте лікаря про догляд.
• Якщо цистит повторюється двічі-тричі на рік, не лікуйте кожен епізод навмання: потрібні посів, УЗД і пошук причини.
• Собакам із діабетом, хворобою Кушинга чи хворими нирками лікар може радити контрольні аналізи сечі навіть без симптомів.

Коли до лікаря

З першими ознаками циститу собаку варто показати лікарю протягом доби-двох, навіть якщо вона почувається добре: без аналізу сечі легко пропустити камінь чи діабет. Цуценят, вагітних сук і собак із хронічними хворобами, як-от діабет чи хвороби нирок, краще не відкладати і показати лікарю того ж дня. Їхати одразу треба, якщо собака тужиться і сеча не йде, сеча темна після укусу кліща, є згустки крові, жар, блювота або млявість.

Ветклініка А-Вет на Оболоні працює цілодобово, тож із затримкою сечі можна приїхати й уночі. Плановий прийом — у терапевта, а якщо ви не певні, чи це цистит, почніть з онлайн-консультації: лікар підкаже, чи потрібен огляд. Собаку, якій потрібні крапельниці й нагляд, можна залишити в стаціонарі.