Піроплазмоз у собак: як розпізнати після укусу кліща і що робити

Кліща зняли ще на вихідних, собака бігала як завжди. А в середу відмовилася від сніданку, лягла під стіл і не зреагувала на повідець. Так піроплазмоз починається найчастіше: без драми, з дрібниць, які легко списати на погоду чи втому. Розбираємо, які ознаки з’являються після укусу кліща, як діагноз підтверджують аналізом крові, чому цю хворобу не лікують удома і як знизити ризик на наступний сезон.

Що таке піроплазмоз у собак (бабезіоз у собак)

Піроплазмоз і бабезіоз – дві назви однієї хвороби. Її спричиняє кровопаразит Babesia canis, а в Україні та Центральній Європі переносить його переважно луговий кліщ Dermacentor reticulatus.

Паразит проникає в еритроцити (клітини, що розносять кисень) і руйнує їх. Звідси анемія, кисневе голодування тканин і продукти розпаду, які лягають навантаженням на нирки й печінку. Людині собачий піроплазмоз не передається: жоден вид бабезій, що вражає собак, не вважають небезпечним для людей.

Довго вважалося, що для зараження кліщ має провисіти на собаці дві-три доби. Пізніші експерименти показали інше: кліщ, який уже живився на іншій тварині, передавав інфекцію за 8–24 години. Тому огляд після кожної прогулянки корисний, але швидко знятий кліщ не дає гарантії.

Через скільки днів після укусу кліща з’являються ознаки

Перші симптоми зазвичай з’являються в проміжку від кількох днів до трьох тижнів після укусу. Звідси практичне правило: спостерігати за собакою потрібно не два-три дні, а щонайменше три тижні.

Кліща власник може взагалі не побачити. Луговий кліщ дрібний, ховається в густій шерсті, а наситившись, відпадає сам. Тому якщо собака раптом стала млявою в сезон кліщів, піроплазмоз розглядають навіть тоді, коли укусу ніхто не помічав.

У нашому кліматі луговий кліщ має дві хвилі активності: навесні (березень–квітень) і восени (вересень–жовтень). Дорослі кліщі виходять на полювання і в теплі зимові дні, тож у Києві «сезон» фактично не закривається до морозів. Луговий кліщ любить вологі луки й береги водойм, тож прогулянки берегом Дніпра, парками й пустирями з високою травою в ці місяці особливо ризиковані.

Перші симптоми піроплазмозу у собаки

Найчастіше власник помічає зміну поведінки раніше, ніж будь-що інше. Собака не доїдає, неохоче встає, швидко втомлюється на звичному маршруті. Далі можуть приєднатися:

• температура вище норми (найчастіше 39,5 °C і більше);
• бліді, сіруваті або жовтуваті ясна;
• темна сеча;
• часте дихання і серцебиття навіть у спокої;
• блювання, відмова від їжі, рідше від води;
• слабкість, хитка хода, небажання підійматися сходами.

Усі ознаки разом бувають далеко не завжди. У польському дослідженні 2024 року серед 30 собак із піроплазмозом підвищену температуру мали близько трьох чвертей, а темну сечу помітили лише в половини. Тобто нормальний колір сечі хворобу не виключає.

Як виміряти температуру

Температуру вимірюють ректально, звичайним електронним термометром, змащеним вазеліном. Норма для собаки – 37,5–39,2 °C. Якщо після нещодавнього кліща термометр показує вище, а собака при цьому млява, це привід для аналізу крові, а не для жарознижувального з домашньої аптечки.

Темна сеча: що вона означає

Коли паразити масово руйнують еритроцити, гемоглобін виходить із сечею. Сеча стає коричневою, кольору міцного чаю або темно-червоною. Якщо уражена ще й печінка, до неї додається білірубін, і відтінок може стати помаранчево-бурим. На килимку чи снігу це видно одразу. На газоні можна й не помітити, тому в сезон кліщів варто хоча б раз на день дивитися, якого кольору сеча.

Коли їхати в клініку негайно, навіть уночі

• сеча коричнева, темно-червона або «кольору чаю»;
• температура вище 39,5 °C і апатія після нещодавньої прогулянки в траві;
• ясна білі, дуже бліді або жовті;
• собака не встає, хитається, падає на задні лапи;
• дихання часте й важке, з відкритою пащею без спеки і навантаження;
• сечі стало помітно менше або її немає зовсім;
• будь-яка млявість у цуценяти, якого нещодавно кусав кліщ.

За ускладненого перебігу вирішальними бувають перші одна-дві доби після звернення, тому чекати ранку не варто. А-Вет працює цілодобово і має автономне живлення, тож аналізи й крапельниця не залежать від графіка відключень.

Піроплазмоз у цуценят і літніх собак

У цуценят хвороба частіше перебігає тяжко: запас еритроцитів невеликий, і анемія наростає швидше. Описаний навіть випадок, коли бабезії передалися від матері цілому посліду. Засоби від кліщів для цуценят підбирають за віком і вагою, бо далеко не всі препарати дозволені з перших тижнів життя.

Літнім собакам і тваринам з хворобами нирок, як правило, важче переносити навантаження, яке дає руйнування еритроцитів. Для них особливо важливо не відкладати аналіз і не пробувати «перечекати».

Чи хворіють на піроплазмоз коти

Вкрай рідко. За європейськими настановами ABCD, бабезіоз у котів трапляється спорадично, а найнебезпечніший котячий вид Babesia felis у Європі не реєстрували. Ті види, що зрідка знаходять у європейських котів, зазвичай дають легкий хронічний перебіг або взагалі не проявляються.

Тож якщо кіт млявий після укусу кліща, причину шукають ширше. І ще одне: собачі краплі від кліщів з перметрином для котів токсичні. Отруєння можливе навіть тоді, коли кіт спить поруч із щойно обробленою собакою або вилизує її.

Як підтверджують діагноз

За симптомами піроплазмоз можна лише запідозрити. Підтверджує його лабораторія:

• мазок крові під мікроскопом. Найшвидший метод. Кров часто беруть з краю вуха: у капілярній крові паразитів видно краще. Але коли бабезій у крові мало, мазок може бути негативним;
• ПЛР. Чутливіша за мікроскопію, її призначають, коли мазок чистий, а симптоми є;
• загальний аналіз крові. Показує анемію і падіння тромбоцитів, яке трапляється в більшості хворих собак;
• біохімія і аналіз сечі. Потрібні, щоб оцінити нирки й печінку і зрозуміти, наскільки тяжкий стан.

Аналіз на антитіла в гострій фазі майже нічого не дає: антитіла з’являються пізніше за симптоми. Основні дослідження роблять у власній лабораторії клініки, без пересилання зразків.

Лікування: чому піроплазмоз не лікують удома

Основний препарат проти Babesia canis у Європі – імідокарбу дипропіонат. Його вводять ін’єкцією, дозу рахують за вагою, а за рішенням лікаря іноді повторюють приблизно через два тижні. Повністю безпечного препарату від бабезій не існує, тому після ін’єкції собаку спостерігають.

Але ліки вбивають паразитів, а не прибирають наслідки. Анемію, зневоднення й навантаження на нирки лікують окремо: крапельниці, корекція електролітів, за сильної анемії переливання еритроцитів. Буває так: власник колить препарат «за схемою від знайомих», температура спадає, а за два дні собака перестає мочитися. Ниркові ускладнення вдома не видно, їх показує лише біохімія.

Легкі випадки часто лікують амбулаторно, з контрольними аналізами. Собак з вираженою анемією, ураженням нирок чи блюванням залишають у цілодобовому стаціонарі, де показники крові й діурез контролюють щодня.

Ускладнення і шанси на одужання

Неускладнений піроплазмоз за своєчасного лікування зазвичай закінчується повним одужанням. Проблеми починаються, коли хвороба зачіпає інші органи. Серед ускладнень описують гостре ураження нирок, панкреатит, набряк легень і гострий респіраторний дистрес, порушення згортання крові (ДВЗ), шок та імуноопосередковану гемолітичну анемію, коли організм сам руйнує власні еритроцити.

Навіть за лікування частина собак гине. У згаданому польському дослідженні таких було 3 з 30. Прогноз гірший, коли собаку привозять уже з тяжкою анемією і дуже низькими тромбоцитами, тому годинник тут працює проти власника.

Відновлення після піроплазмозу

Після виписки собаці потрібен спокій: короткі прогулянки, без бігу за м’ячем і довгих маршрутів, доки контрольний аналіз не покаже, що анемія відступила. Коли саме перездавати кров, вирішує лікар за результатами першого обстеження.

Окремої «дієти після піроплазмозу» потребують не всі. Якщо аналізи показали ураження нирок чи печінки, лікар порадить лікувальний корм, в інших випадках достатньо звичного раціону невеликими порціями і постійного доступу до води. Імунітету хвороба не залишає: собака може заразитися повторно вже наступного сезону.

Профілактика

Найнадійніше працює регулярний захист від кліщів без перерв на «прохолодні» місяці. Таблетки групи ізоксазолінів (афоксоланер, флураланер та інші) у дослідженнях запобігали передачі Babesia canis від лугового кліща, а відлякувальні нашийники й краплі зменшують кількість кліщів, які взагалі встигають прикріпитися. У ЄС зареєстрована й ін’єкційна форма флураланеру з захистом на рік для собак від шести місяців. Про її доступність в Україні запитайте лікаря.

Для собак існує й вакцина від бабезіозу, але від зараження вона не захищає, лише може пом’якшити перебіг. Тому замінити протикліщовий засіб вона не може.

Ще кілька правил. Не поєднуйте кілька засобів від кліщів без погодження з лікарем. Купуйте препарати, зареєстровані в Україні, і зважайте на термін придатності. Оглядайте собаку після кожної прогулянки, а як правильно зняти кліща і що робити далі, ми розписали в окремій інструкції.

Якщо після укусу кліща собака змінилася, навіть трохи, приїжджайте на аналіз крові. Клініка А-Вет на Оболоні працює 24/7: мазок, аналізи і, за потреби, стаціонар доступні в будь-який час доби.