Сечокам’яна хвороба у котів: звідки камені й пісок і як не допустити повтору

Кіт раз за разом бігає до лотка, сидить там довше звичного, а виходить із мізерною грудочкою. Іноді в наповнювачі рожеві плями. Після аналізів власник чує одне з двох: «у сечі пісок» або «в міхурі камінь». Звучить схоже, але це різні стани з різним лікуванням. Розповідаємо, з чого складаються камені, які з них можна розчинити кормом, а які доведеться видаляти, і що робити, щоб хвороба не повернулася через пів року.
Пісок і камені: у чому різниця
Коли мінералів у сечі забагато, вони випадають у вигляді кристалів. У побуті це називають піском. Кристали можуть злипатися і рости в камені (лікарі кажуть «уроліти»), які осідають у сечовому міхурі, рідше в нирках чи сечоводах.
Важливий нюанс: кристали в аналізі ще не означають сечокам’яну хворобу. Вони трапляються і в здорових котів, бо зазвичай виходять із сечею раніше, ніж встигають вирости. Крім того, кристали можуть утворитися вже в баночці, якщо сеча довго стояла або побувала в холодильнику. Тому для аналізу важлива свіжа проба. В А-Вет сечу можна відібрати цистоцентезом: лікар візуальної діагностики робить пункцію міхура під контролем УЗД, і проба не забруднюється з лотка.
Струвіти й оксалати: два основні типи каменів
Струвіти
Струвіти (магній-амоній-фосфат) утворюються в лужній, концентрованій сечі. Частіше хворіють молоді й середнього віку коти. У котів такі камені майже завжди стерильні, тобто не пов’язані з бактеріальною інфекцією. Головна хороша новина: струвіти зазвичай розчиняються спеціальним лікувальним кормом. Розчинення займає приблизно 2–4 тижні, а прогрес лікар контролює рентгеном і аналізом сечі приблизно раз на два тижні. Якщо за цей час камінь не зменшився, найімовірніше, це не струвіт.
Оксалати кальцію
Оксалати становлять приблизно половину всіх каменів у котів і більшість каменів у нирках. Вони формуються в кислій сечі, а серед схильних названо довгошерстих котів, хоча хворіти може будь-яка порода. Кормом оксалати не розчиняються, тому їх видаляють. Котові з оксалатами варто перевірити рівень кальцію в крові: підвищений кальцій теж може бути причиною.
Є й підводний камінь лікувальних кормів. Раціони, що розчиняють струвіти, при тривалому безконтрольному використанні можуть сприяти утворенню оксалатів. Саме тому «урологічний» корм не годиться як універсальна профілактика без аналізів.
Урати та інші види каменів у котів трапляються значно рідше.
Симптоми і чому особливо ризикують коти-самці
Дрібні камені часто ніяк себе не проявляють. Камені в нирках теж довго «мовчать». Коли ж страждають міхур і уретра, власник помічає:
- часті походи в лоток із малими порціями сечі;
- напруження, нявкання під час сечовипускання;
- кров у сечі;
- калюжі поза лотком;
- часте вилизування статевих органів.
Ці самі ознаки дає і цистит у котів, причому ідіопатичний цистит (без каменів та інфекції) трапляється навіть частіше за камені. Причини, з яких у кота може з’явитися кров у сечі, ми розібрали окремо. Без аналізів одне від іншого не відрізнити.
Кішки й коти хворіють на сечокам’яну хворобу приблизно однаково. А от закупорка уретри майже завжди трапляється в котів-самців, у тому числі кастрованих: їхня уретра довша й вужча. Частіше її забиває не сам камінь, а пробка з кристалів і білкової маси. Якщо кіт тужиться, а сеча не йде, це вже обструкція уретри, і рахунок іде на години.
Хто в групі ризику
Ризик проблем із сечовою системою вищий у котів середнього віку, з надлишковою вагою, малорухливих, які живуть у квартирі без виходу на вулицю і мало п’ють. Додають свого кілька котів в одному домі та стресові зміни, на кшталт переїзду. Останніх у київських родин за кілька років було чимало, і для котів це не проходить безслідно.
Як ставлять діагноз
Лікар оглядає кота, промацує міхур і призначає аналіз сечі: щільність, pH, осад, кристали, за потреби посів. Кислотність сечі підказує тип каменя: оксалати частіше в кислій, струвіти в нейтральній чи лужній. Струвіти й оксалати добре видно на рентгені. УЗД показує точне розташування каменя, стан стінки міхура й нирок, допомагає помітити закупорку сечоводу. УЗД в А-Вет роблять щодня за попереднім записом.
Видалений камінь відправляють на аналіз складу. Від результату залежить, яку профілактику призначать далі.
Лікування
Тактика залежить від типу каменя, його розміру й розташування. Струвіти намагаються розчинити дієтою. Оксалати й камені, що не розчинилися, видаляють хірургічно, зазвичай через розріз сечового міхура (цистотомія); дрібні іноді вдається вивести менш інвазивними методами. Камені в нирках, як правило, не чіпають, доки вони не спричиняють закупорку чи інфекцію.
Котам, у яких уретра закупорюється знову і знову, попри лікування й дієту, іноді пропонують уретростомію: операцію, що розширює вихід сечі. Вона рятує від повторних закупорок, але не лікує саму хворобу і має свої ризики, зокрема схильність до інфекцій сечових шляхів. Рішення ухвалюють разом із хірургом.
Профілактика: як не допустити повтору
Камені схильні повертатися, особливо оксалати. Основа профілактики проста і стосується майже всіх котів: розведена сеча.
- Вода. Свіжа, у кількох мисках у різних кімнатах, можна поставити фонтанчик.
- Вологий корм. Мінімум половина раціону, якщо лікар не призначив інше. Коту на сухому кормі можна додавати воду.
- Контроль щільності сечі. За консенсусом ACVIM, мета профілактики – стабільна щільність сечі не вище 1,030.
- Вага й рух. Ігри щодня і порції під контролем.
- Чистий лоток. Кіт, якому неприємно в лотку, терпить і ходить рідше.
- Лікувальний корм – тільки під тип каменя і з контрольними аналізами.
Коли терміново до лікаря
- кіт тужиться в лотку, а сеча не йде або виходить по краплі;
- нявкає чи кричить під час сечовипускання;
- блює, відмовляється від їжі, ховається;
- живіт напружений і болючий;
- сеча червона або з кров’яними згустками.
Закупорка уретри в кота не чекає до ранку. А-Вет на Оболоні приймає цілодобово, тож із такими симптомами їдьте одразу, вночі теж. Якщо ж кіт почувається нормально, а в аналізі знайшли пісок, запишіться на планову консультацію: разом із лікарем ви підберете раціон і графік контролю, щоб пісок не перетворився на камінь.
Лікар ветеринарної медицини, член USAVA, з 9-річним досвідом роботи. Спеціалізується на ультразвуковій діагностиці дрібних тварин; приймає як лікар візуальної діагностики. Закінчила Національний університет біоресурсів і природокористування України у Києві, факультет ветеринарної медицини,…