Сечокам’яна хвороба у котів: обструкція уретри як невідкладний стан

Кіт раз у раз заскакує в лоток, тужиться, нявчить, а сечі нема або падає кілька крапель. Багато власників думають: «Мабуть, запор, подивимося до завтра». Це одна з найнебезпечніших помилок, яку можна зробити з котом. Якщо самець не може пописати, його сечівник, найімовірніше, закупорився, а це стан, коли рахунок іде на години. До ранку може бути вже пізно. Розберімо, чому це так, як упізнати біду вчасно і хто в зоні ризику.

Чому «кіт не може попісяти» — це екстрено на години

Коли уретра перекрита, сеча не виходить, а нирки продовжують її виробляти. Сечовий міхур переповнюється, розтягується, стає твердим і болючим, у важких випадках може навіть розірватися. Але головна загроза інша. Разом із сечею з організму мав виводитися калій. Якщо відтоку немає, калій накопичується в крові й отруює серце: ритм збивається, серцебиття сповільнюється, і це може закінчитися зупинкою серця.

Паралельно страждають нирки, наростає інтоксикація. За даними ветеринарної невідкладної медицини, серйозні зміни в крові розвиваються вже за 24–48 годин, а без допомоги тварина може загинути в межах однієї-двох діб. І весь цей час кіт страждає від сильного болю. Тому закупорка сечівника — це не «почекаємо до завтра», а привід їхати в клініку того ж дня, а вночі негайно.

Чому це майже завжди коти-самці

Уретра в кота-самця довга й вузька, та ще й звужується ближче до кінчика. Тому будь-яка перешкода легко застрягає саме там. Закупорити її можуть дрібні камені (це і є сечокам’яна хвороба), кристали, так звані уретральні пробки зі слизу й клітин, а ще спазм і набряк самої уретри на тлі запалення. У кішок-самок сечівник короткий і широкий, тож вони закупорюються дуже рідко, хоча запалення сечових шляхів буває й у них.

Важливо розуміти: причиною не завжди є камінь. Часто це поєднання кристалів, запалення й спазму. Саме тому самолікування «від каменів» наосліп тут не працює, потрібен лікар, який зніме саму закупорку.

Симптоми: як не сплутати із запором

Найпідступніше те, що кіт, який тужиться над лотком, дуже схожий на кота із запором. І власник чекає, поки «прокладе», втрачаючи дорогоцінний час. Орієнтуйтеся на головну ознаку: при закупорці сечі нема або майже нема, тоді як при запорі проблема з калом.

• часті відвідини лотка, кіт тужиться, але сечі немає або кілька крапель;
• нявчить чи кричить у лотку від болю;
• вилизує під хвостом частіше, ніж зазвичай;
• неспокій, ховається, не знаходить собі місця, потім навпаки млявість;
• краплі крові в сечі;
• сцить повз лоток у незвичних місцях;
• пізні й грізні ознаки: твердий болючий живіт, блювання, відмова від їжі, апатія.

Просте правило: якщо кіт-самець тужиться «як від запору» і при цьому не дає сечі, вважайте, що він закупорився, поки лікар не довів протилежне. Перевірте лоток: якщо сухо вже багато годин, не чекайте.

Хто в групі ризику

Закупорка може статися з будь-яким котом, але частіше трапляється в певних тварин:

• коти-самці, зокрема кастровані, через анатомію уретри;
• вгодовані, малорухливі квартирні коти;
• тварини середнього віку;
• коти на переважно сухому кормі, які мало п’ють;
• коти в стресі: переїзд, новий улюбленець, кілька котів у домі, конфлікти за лоток;
• ті, у кого вже була закупорка чи запалення сечових шляхів (ризик повтору високий).

Якщо ваш кіт підпадає під кілька пунктів, варто заздалегідь подбати про профілактику й уважніше стежити за лотком.

Що роблять у клініці

Вдома закупорку не зняти, і це не той випадок, коли варто експериментувати. У клініці лікар спершу оцінює стан серця й нирок: бере аналізи крові, щоб перевірити рівень калію, і за потреби знімає ЕКГ. Якщо калій небезпечно високий, спочатку стабілізують серце ліками й крапельницею, і лише потім, під седацією, проводять катетер, щоб зняти закупорку й випустити сечу. Часто катетер лишають на кілька днів, а кота тримають у стаціонарі під спостереженням, бо після розблокування нирки якийсь час працюють нестабільно. Щоб знайти камені й оцінити міхур, роблять УЗД сечового міхура й нирок. Якщо закупорки повторюються попри лікування, обговорюють операцію, яка розширює вихід уретри.

Профілактика

Багато залежить від того, скільки кіт п’є. Що більше рідини проходить через сечові шляхи, то менший ризик, що кристали й слиз зіб’ються в пробку. Тому основа профілактики проста, хоч і вимагає системності:

• більше вологи: вологий корм замість або на додачу до сухого, кілька мисок зі свіжою водою, питний фонтанчик;
• лікувальні корми за призначенням лікаря, якщо вже були кристали чи камені (їх підбирають під конкретний тип);
• контроль ваги й активність;
• менше стресу: достатньо чистих лотків (правило «на одного кота більше», ніж котів у домі), спокійне середовище;
• не ігнорувати перші дзвіночки: якщо кіт уже колись «дивно ходив у лоток», тримайте це на радарі.

Питання про дієту чи облаштування лотків, які не потребують термінового візиту, зручно розібрати на онлайн-консультації з лікарем. Але сама закупорка онлайн не лікується, тут лише негайно в клініку.

Коли терміново до лікаря

• кіт тужиться в лотку, а сечі немає або кілька крапель;
• нявчить, кричить, коли намагається пописати;
• часто вилизує під хвостом, неспокійний або, навпаки, млявий;
• твердий болючий живіт;
• блювання, відмова від їжі, апатія;
• кров у сечі;
• будь-який самець, що тужиться й не дає сечі.

Це невідкладний стан. Не чекайте до ранку й не сподівайтеся, що «само минеться». Клініка А-Вет на Оболоні приймає цілодобово, а власне автономне живлення дозволяє тримати кота на крапельниці й моніторі навіть під час відключень світла. Привезений вчасно кіт після закупорки зазвичай повністю одужує.