Мастоцитома у собак: як виглядає, чи це рак і як її лікують

Мастоцитома у собак — найчастіша злоякісна пухлина шкіри, і водночас та, яку найлегше пропустити. Вона буває схожа на жировик, укус комахи чи бородавку, може місяцями не змінюватися, а потім за тиждень вирости вдвічі. Нижче розбираємо, як вона виглядає, чи це рак, як підтверджують діагноз, що означає ступінь злоякісності в аналізі і чого чекати від лікування.

Що таке мастоцитома і чи це рак

Мастоцити, або огрядні клітини, — частина імунної системи. Вони містять гранули з гістаміном та іншими речовинами, які запускають набряк, свербіж і алергічну реакцію. Мастоцитома — пухлина з цих клітин.

Чи це рак? Мастоцитому завжди розглядають як потенційно злоякісну пухлину, але поводиться вона дуже по-різному. Частина мастоцитом після повного видалення більше ніколи не повертається. Інші ростуть швидко, проростають у тканини і дають метастази в лімфовузли, селезінку, печінку. Яка саме у вашої собаки, на око не скаже ніхто: це визначає гістологія після операції.

Як виглядає мастоцитома у собак

Саме тут головна підступність: універсального вигляду немає. Мастоцитома буває:

• м’якою горошиною під шкірою, схожою на жировик;
• червоним або рожевим вузликом на шкірі, іноді без шерсті;
• пласкою бляшкою або потовщенням без чітких меж;
• виразкою, яка не гоїться.

Характерна ознака — розмір змінюється. Утворення то набрякає, червоніє і свербить, то знову зменшується. Це гістамін, який виділяють пухлинні клітини. Те саме відбувається, якщо вузол м’яти, тиснути чи масажувати, тож перевіряти його пальцями щодня не варто. Найчастіше мастоцитоми з’являються на тулубі, лапах, у паху, на голові, але можуть бути будь-де.

Яким собакам вона трапляється частіше

Здебільшого собакам середнього і старшого віку, хоча буває і в молодих. Частіше стикаються власники боксерів, мопсів, французьких і англійських бульдогів, бостон-тер’єрів, лабрадорів і золотистих ретриверів, шарпеїв. У мопсів і боксерів мастоцитоми нерідко бувають множинними, але часто низького ступеня. У шарпеїв вони, навпаки, частіше поводяться агресивно. Порода — лише фон: мастоцитома трапляється в будь-якої собаки, зокрема у безпородних.

Симптоми не лише на шкірі

Гістамін з пухлини діє і на шлунок: посилює вироблення кислоти. Тому при великих або множинних мастоцитомах буває блювання, зниження апетиту, чорний дьогтеподібний кал (ознака кровотечі в шлунку чи кишківнику), млявість. Якщо такі симптоми з’явилися в собаки з відомою мастоцитомою, це привід звернутися до лікаря того ж дня.

Як підтверджують діагноз

Перший крок — цитологія. Лікар вводить у вузол тонку голку, набирає клітини і дивиться їх під мікроскопом. Мастоцити мають характерні гранули, тому в більшості випадків цитологія розпізнає мастоцитому одразу. Наркоз для цього зазвичай не потрібен. Після пункції вузол може тимчасово набрякнути — це той самий гістамін, а не ріст пухлини.

Цитологія важлива ще до операції: від неї залежить, скільки тканини хірург видалятиме. Ліпому достатньо вилущити, а мастоцитому — ні. Тому видаляти «жировик» без попередньої пункції ризиковано: якщо це виявиться мастоцитома, операцію можуть знадобитися повторювати.

Далі лікар оцінює, чи не поширився процес. Зазвичай це пункція найближчого лімфовузла (навіть якщо він не збільшений), УЗД черевної порожнини (селезінка, печінка) і аналізи крові перед наркозом. Рентген грудної клітки — за показаннями. Обсяг обстеження підбирає ветеринарний онколог.

Ступінь злоякісності: що означає висновок гістології

Після видалення пухлину відправляють на гістологію. Саме вона відповідає на три головні питання:

• Ступінь злоякісності. Патологи використовують дві системи: трьохступеневу (I, II, III) і двоступеневу (низький або високий). Низький ступінь означає повільну пухлину, високий — агресивну, схильну до метастазів. Часто в аналізі вказують обидві.
• Чисті краї. Чи залишилися пухлинні клітини по краях видаленої тканини.
• Додаткові маркери, якщо патолог їх оцінює, — як швидко діляться клітини.

Від цих трьох пунктів залежить, чи достатньо операції, чи потрібне продовження. Без гістології цього не знає ніхто, тому будь-яке видалене утворення має поїхати в лабораторію.

Лікування мастоцитоми у собак

Основний метод — хірургічне видалення із запасом здорової тканини навколо і під пухлиною. Орієнтир для запасу — до кількох сантиметрів убік і щонайменше один шар щільної тканини вглиб. Точний обсяг хірург планує за розміром і розташуванням вузла, тому на лапі чи морді іноді потрібна пластика шкіри.

Перед операцією лікар може призначити препарати, що блокують дію гістаміну: вони захищають шлунок і зменшують реакцію тканин під час втручання.

Що буває далі:

• Низький ступінь, чисті краї. Найчастіше операції достатньо, далі — контрольні огляди.
• Брудні краї. Обговорюють повторне висічення рубця, поки клітин мало. Це дає кращий шанс, ніж чекати повернення пухлини.
• Високий ступінь або метастази. Після операції онколог обговорює додаткову терапію: препарати, що пригнічують ріст пухлинних клітин. Рішення ухвалюють за гістологією, а не «про всяк випадок».

Променева терапія в Україні доступна вкрай обмежено, тож якість першої операції тут важить особливо: другий шанс прибрати пухлину радикально буває не завжди.

Скільки живуть собаки з мастоцитомою

Прогноз залежить насамперед від ступеня злоякісності. У дослідженні, на якому побудована двоступенева класифікація, собаки з пухлинами низького ступеня жили в середньому понад два роки, а з пухлинами високого ступеня — менше чотирьох місяців. Це середні цифри групи, а не прогноз для конкретної собаки: багато собак із низьким ступенем після повного видалення живуть роками і помирають зовсім від інших причин.

Окрім ступеня, на прогноз впливають розмір і швидкість росту, розташування, ураження лімфовузлів, чистота країв і загальні симптоми. Мастоцитоми, що лежать глибше під шкірою, загалом поводяться спокійніше за шкірні. Реальний прогноз лікар називає, коли на руках є гістологія і результати обстеження.

Після операції: контроль і нові вузлики

Перші місяці після операції лікар планує контрольні огляди: місце операції, лімфовузли, за потреби УЗД. У частини собак, особливо мопсів, боксерів, ретриверів, з роками з’являються нові мастоцитоми в інших місцях. Це не завжди рецидив старої, але кожен новий вузлик варто перевірити цитологією, а не чекати.

Корисна звичка для власника: фотографувати кожне утворення поруч із монетою для масштабу і записувати дату. Так легко помітити той один вузол, що почав рости. Як відрізнити звичайний жировик, розповідаємо в статті жировик у собаки, а про інші пухлини шкіри — у статті рак шкіри у собак.

Мастоцитома у котів

У котів мастоцитоми теж трапляються, але поводяться інакше. Шкірні мастоцитоми в котів, зазвичай на голові й шиї, здебільшого доброякісні. Окрема форма уражає селезінку і проявляється не вузликом на шкірі, а схудненням, блюванням і збільшеним животом. Тому і в котів будь-який вузол на шкірі перевіряють цитологією, а при загальних симптомах роблять УЗД.

Коли терміново до лікаря

• Вузол помітно виріс за кілька днів або тижнів
• Утворення різко набрякло, почервоніло, кровить чи виразкувалося
• Блювання, чорний кал, відмова від їжі в собаки з відомою мастоцитомою
• Млявість, бліді ясна, збільшений живіт
• Збільшилися лімфовузли під щелепою, у пахвах чи в паху

Якщо ви просто знайшли новий вузлик і собака почувається добре, нічний візит не потрібен — запишіться на плановий прийом найближчими днями. Не впевнені, наскільки терміново? Надішліть фото на онлайн-консультацію. Клініка на Оболоні працює цілодобово, з власною лабораторією.