Собака гризе лапи, а шкіра дивно пахне: розбираємо малассезійний дерматит

Собака вилизує лапи ночами, між пальцями шкіра червона й волога, а від шиї йде солодкуватий запах, який складно з чимось сплутати. Власники описують його по-різному: прілий, дріжджовий, «як стара ганчірка». Найчастіше за цією картиною стоїть малассезійний дерматит, тобто розростання дріжджового грибка, який живе на шкірі кожної здорової собаки. Складність не в самому грибку. Складність у тому, що щось дозволило йому розмножитись, і саме це «щось» доведеться шукати.

Чому грибок, який був завжди, раптом стає хворобою

Malassezia pachydermatis належить до нормальної мікрофлори. Вона живе на губах, у слухових проходах, між пальцями, у складках і біля анального отвору, а харчується жирами шкірного сала. Поки шкірний барʼєр цілий, її кількість тримається в розумних межах і нікому не заважає.

Розростання майже завжди вторинне. За ним стоїть одна з причин:

• атопічний дерматит і харчова алергія (найчастіший варіант)
• ендокринні порушення: гіпотиреоз, синдром Кушинга
• анатомія: складки на морді, звисаючі вуха, вузькі слухові проходи
• себорея й інші порушення кератинізації
• тривалі курси кортикостероїдів чи антибіотиків

Звідси головна думка, яку варто засвоїти до початку лікування. Якщо лікувати тільки грибок, він повернеться. Питання лише в тому, за скільки тижнів.

За нашими спостереженнями в Києві помітна сезонність: більшість звернень припадає на другу половину літа, коли до вологої спеки додається пік пилкової алергії. Восени буває друга хвиля, вже у собак з атопією, яким погіршує сухе повітря в опалювальний сезон.

Як це виглядає

• свербіж від помірного до такого, що собака не спить
• почервоніння й сальна на дотик шкіра
• той самий характерний запах, який чути навіть через день після купання
• коричневий наліт між пальцями, на нігтях і в складках
• лупа, засалена або злипла шерсть
• при хронічному перебігу шкіра товщає й темніє, стає схожою на слонячу
• хронічний отит із коричневими виділеннями

Улюблені місця: пахви, пах, живіт, міжпальцеві проміжки, губні складки, нижня частина шиї, періанальна зона й вуха. Тобто все, де тепло, волого й мало вентиляції.

У кого частіше

Вест-хайленд-вайт-терʼєр, кокер-спанієль, бассет-хаунд, шарпей, ши-тцу, такса, пудель. Окремо йдуть брахіцефали зі складками: французькі бульдоги й мопси, яких у столиці дуже багато, тому на прийомі вони трапляються чи не найчастіше. Порода не вирок, але вона задає схильність.

А що з котами

У котів малассезія зустрічається рідше й майже завжди натякає на щось серйозніше: цукровий діабет, вірусні інфекції, паранеопластичну алопецію. Сфінкси й девон-рекси мають підвищену колонізацію в кігтьових ложах і складках навіть без хвороби. Якщо в кота знаходять масивний ріст дріжджів, правильна реакція лікаря це не просто протигрибковий шампунь, а обстеження всієї тварини.

Як підтверджують діагноз

Цитологія, і нічого екзотичнішого. Лікар робить мазок-відбиток або скотч-тест зі шкіри, фарбує скло й дивиться під мікроскопом. Дріжджі мають упізнавану форму, схожу на арахіс або відбиток стопи, і брунькуються. Посів на гриби в типових випадках не потрібен, бо малассезія виросте й у здорової собаки.

Важливий нюанс: кількість грибка не завжди відповідає тяжкості. У собаки з алергією може розвинутись гіперчутливість до малассезії, і тоді навіть невелика кількість дає нестерпний свербіж. Тому лікар читає цитологію разом із клінічною картиною, а не за формулою «стільки-то клітин у полі зору».

Паралельно шукають першопричину. Зішкріб, щоб виключити демодекоз, оцінка гормонів щитоподібної залози при підозрі на гіпотиреоз, біохімія й загальний аналіз крові. Останнє потрібно ще й перед системними протигрибковими, бо частина з них навантажує печінку.

Лікування

Основа це місцева обробка, і саме її власники недооцінюють найчастіше. Працюють шампуні з хлоргексидином у поєднанні з міконазолом або кетоконазолом. Мити доводиться двічі на тиждень, а не раз на місяць, як зазвичай купають собаку. Піну обовʼязково витримують на шкірі щонайменше десять хвилин, інакше діюча речовина не встигає подіяти. Поставте таймер, без нього ці хвилини скорочуються самі собою.

Для складок, лап і морди зручніші муси, спреї та серветки: їх не треба змивати, і ними реально користуватись щодня.

Системні протигрибкові препарати (ітраконазол, кетоконазол) додають при поширеному ураженні або коли місцева терапія не витягує. Дозу рахує лікар за вагою, курс зазвичай триває кілька тижнів і не припиняється в день, коли зникли симптоми. Шкіра виглядає чистою раніше, ніж грибок повністю відступає.

Вушний варіант лікують окремо: очищення слухового проходу плюс краплі з протигрибковим компонентом.

Чому все повертається

Типовий сценарій виглядає так. Власник миє собаку два тижні, запах зникає, свербіж стихає, лікування припиняється. Через місяць усе на місці. Причина або в тому, що курс обірвали зарано, або в тому, що ніхто не займався атопічним дерматитом чи гормонами. Малассезія тут наслідок, і без роботи з причиною ви будете лікувати її щосезону.

Коли терміново до лікаря

• шкіра мокне, зʼявились гнійні кірки, собака млявий, є температура
• тварина не спить і розгризає лапи або живіт до крові
• різке погіршення на тлі гормональних препаратів
• разом зі шкірою зʼявились спрага, набір ваги, симетричне випадіння шерсті
• вухо болить, собака тримає голову набік або втратила координацію
• у кота масивне ураження шкіри з жирним нальотом

Клініка на Оболоні працює цілодобово, тож із гострим станом можна приїхати вночі, а цитологію подивляться в межах того ж прийому.

Малассезійний дерматит контролюється добре, просто це історія не на три дні. Якщо свербіж і запах повертаються сезон за сезоном, немає сенсу пробувати черговий шампунь навмання: шкірою у клініці займається окремий ветеринарний дерматолог, який шукає причину, а не тільки гасить симптом.