Кіт трясе головою і чеше вуха: як розпізнати вушного кліща
Ніч, кіт починає трясти головою так, що чути з іншої кімнати. Вранці за вухом свіжий розчіс, а всередині вушної раковини темний сухий наліт, схожий на мелену каву. Приблизно так виглядає отодектоз, тобто зараження вушним кліщем. У кошенят і молодих котів це одна з найчастіших причин зовнішнього отиту. Сам паразит тварину не вбʼє, але свербіж виснажує, а розчоси й вторинна бактеріальна інфекція перетворюють просту проблему на затяжне лікування.
Що таке вушний кліщ і звідки він у кота
Збудник називається Otodectes cynotis. Дрібний, близько півміліметра, білуватий. Через отоскоп його інколи видно й без мікроскопа: у темній сірці ворушаться світлі крапки. Кліщ не вгризається глибоко в шкіру, він живе на поверхні слухового проходу й живиться лусочками епідермісу та тканинною рідиною.
Повний цикл від яйця до дорослої особини триває близько трьох тижнів. Це головна деталь, від якої залежить схема лікування: акарициди вбивають рухливі стадії, а на яйця майже не діють. Тому одна обробка не вирішує питання ніколи.
Передається кліщ при прямому контакті. Кошеня отримує його від кішки-матері, дорослий кіт від нового сусіда по квартирі або від собаки, яка гуляє надворі. Поза твариною паразит довго не живе, але підстилку, лежанку й переноску все одно доводиться прати.
Кошенята, яких підбирають на Оболоні біля підʼїздів і гаражів, приїжджають до нас із вушним кліщем приблизно так само часто, як із глистами. Майже обовʼязковий набір вуличної тварини. Другий типовий сценарій: у квартирі роками жив один кіт, потім узяли друга з притулку, і через два тижні чешуться обидва.
Симптоми, які помічає власник
- кіт трясе головою, часто нахиляє її в один бік
- чеше вуха задніми лапами, іноді до крові
- у вухах багато темно-коричневих або чорних сухих виділень, які кришаться
- кірки, залисини й садна за вухами та на шиї
- неприємний запах із вуха
- кіт відсмикує голову, коли ви торкаєтесь основи вушної раковини
Уражені зазвичай обидва вуха. Свербіж при отодектозі непропорційний кількості паразитів: у частини котів розвивається алергічна реакція на продукти їхньої життєдіяльності, і десяток кліщів дає таку картину, ніби вухо забите ними вщент. Буває й навпаки. Кіт носить кліща місяцями майже без ознак і спокійно заражає всіх довкола.
Чому «просто почистити вуха» не працює
У здорового кота сірки мало, вона світло-коричнева й волога. При кліщі наліт сухий, темний, його багато, і він відновлюється за кілька днів після чистки. Проблема в тому, що так само виглядає малассезійний отит, алергічний отит або наслідки стороннього тіла. Якщо запалене лише одне вухо, кліщ узагалі малоймовірний: у котів старшого віку одностороннє ураження частіше означає поліп, новоутворення слухового проходу або сторонній предмет.
Як ставлять діагноз
Отоскопія плюс мікроскопія, інших надійних варіантів немає. Лікар бере зішкріб виділень, наносить на скло з краплею олії й дивиться під мікроскопом. Живого кліща видно одразу, він рухається. Паралельно роблять цитологію, щоб зрозуміти, чи приєдналися бактерії та дріжджі. Від цього залежить, чи потрібні у схемі вушні краплі з антибіотиком, чи достатньо акарициду.
Мазок із вуха дивляться в лабораторії клініки, тож відповідь ви отримуєте ще під час прийому, а не через два дні зі стороннього закладу.
Ще один момент, який власники зазвичай не очікують. Перш ніж призначати будь-що в вухо, лікар оцінює стан барабанної перетинки. Якщо слуховий прохід забитий детритом настільки, що перетинки не видно, коту знадобиться санація вуха під седацією.
Лікування: що працює
Сучасна схема простіша, ніж уявляє більшість власників. Основа це краплі на холку з акарицидною дією: селамектин, моксидектин у комбінації з імідаклопридом, епріномектин, флураланер. В українських ветаптеках вони продаються під назвами Stronghold, Advocate, Broadline, Bravecto Spot-on. Конкретний препарат, дозу й кратність підбирає лікар за вагою і віком, бо частина засобів не дозволена кошенятам до певного місяця життя.
Обробок майже завжди потрібно щонайменше дві, з інтервалом близько чотирьох тижнів, щоб перекрити цикл розвитку кліща. Додатково вухо очищують лосьйоном: якщо в слуховому проході лежить шар детриту, ліки просто не дістануться до шкіри. Ватними паличками вглиб не лізьте, ви лише утрамбуєте вміст до перетинки.
Обробляти треба всіх тварин у домі. Включно з тими, хто не чешеться, і включно із собакою. Текстиль, лежанки й переноску перуть у гарячій воді.
Чого робити не варто
Соняшникова олія, гас, спирт, перекис, часник. Олія частину кліщів справді знерухомлює, але хворобу не лікує, зате робить мікроскопію майже неінформативною: лікарю доводиться відмивати вухо, перш ніж щось у ньому побачити. І окремо про безпеку. Ніколи не капайте коту протипаразитарні засоби, куплені для собаки. Багато собачих препаратів містять перметрин, для котів це отрута, наслідком бувають тремор і судоми, іноді з реанімацією.
Коли терміново до лікаря
- кіт тримає голову набік, хитається при ходьбі, очі роблять посмикувальні рухи (ознаки ураження середнього чи внутрішнього вуха)
- вушна раковина раптово набрякла й стала схожою на гарячу подушку (аурикулярна гематома)
- з вуха тече гній або сукровиця, різкий запах
- кіт кричить, коли ви наближаєте руку до голови
- відмова від їжі, млявість, кіт ховається
- свербіж не зменшився через тиждень від початку лікування
Гематома вушної раковини сама не розсмоктується без наслідків, вухо часто зморщується й залишається таким назавжди. У таких випадках потрібне хірургічне дренування. Клініка на Оболоні працює цілодобово й має автономне живлення, тож із нічним нападом свербежу чи кровотечею з розчосу приїхати можна о будь-якій годині.
Отодектоз лікується, і зазвичай без драм. Головне не тягнути місяцями, доки кіт розчухає вухо до гематоми. Якщо ви не впевнені, кліщ це чи алергія, і хочете спершу порадитись, підійде онлайн-консультація ветеринара: лікар подивиться фото вуха й скаже, чи потрібен очний прийом. Для остаточного діагнозу мікроскоп усе одно знадобиться.