Судоми та епілепсія у собак: що робити під час нападу і навіщо знімати відео

Собака раптом падає на бік, тіло клякне, лапи дрібно смикаються, наче вона біжить лежачи. З рота піна, іноді мимовільне сечовипускання. Тварина не реагує на ім’я. Це триває секунди, а власнику здається, що вічність. Перше й найважливіше правило: не панікувати і не лізти собаці в пащу. Другий крок, про який мало хто згадує в момент шоку, — увімкнути камеру телефона. Розберемо, що робити під час судомного нападу і чому відео інколи цінніше за будь-який опис.

Як виглядає напад

Класичний генералізований напад проходить у три етапи, хоча власник не завжди їх розрізняє.

Перед нападом (аура) собака може поводитися дивно: ходить за вами назирці, ховається, скавчить, здається тривожною. Це триває від кількох хвилин до годин.

Сам напад найчастіше займає 30 секунд — 2 хвилини. Тварина втрачає свідомість, падає, тіло напружується, потім починаються ритмічні посмикування лап. Можливі слинотеча, клацання щелепами, мимовільне сечовипускання чи дефекація, вокалізація.

Після нападу собака ще довго «не в собі»: дезорієнтована, ходить по колу, натикається на меблі, тимчасово погано бачить, багато п’є. Цей період триває від кількох хвилин до кількох годин.

Бувають і вогнищеві напади, коли смикається лише частина тіла: одна лапа, м’язи морди, або собака завмирає й «ловить мух» у повітрі. Їх легко пропустити.

Що робити під час нападу

Головне правило: ви захищаєте собаку від травм, а не зупиняєте напад руками. Зупинити його все одно неможливо.

• Засічіть час. Гляньте на годинник тієї ж миті. Тривалість — найважливіша інформація для лікаря.
• Не тягніть руки до пащі. Собака не проковтне язик (це міф), зате може несвідомо сильно вкусити.
• Приберіть подалі все, об що тварина може вдаритися: меблі з гострими кутами, миски, предмети. Відсуньте собаку від сходів і води.
• Не намагайтеся утримувати чи будити. Якщо виходить зробити це безпечно, підкладіть щось м’яке під голову.
• Приглушіть світло, вимкніть гучні звуки, заберіть інших тварин і дітей.
• Коли напад завершиться, будьте поруч і говоріть спокійно. Воду й трохи їжі пропонуйте тільки тоді, коли собака повністю прийде до тями.

Навіщо знімати відео

Лікар майже ніколи не бачить напад на власні очі: у клініці собака зазвичай не б’ється в судомах. Тому опис зі слів власника («її трясло») часто недостатній. Відео вирішує цю проблему.

За записом невролог бачить головне: це справжній епілептичний напад чи щось зовні схоже. Непритомність через проблеми із серцем, вестибулярний епізод, тремор, больовий напад чи нав’язлива поведінка можуть виглядати подібно, але лікуються геть по-різному. Відео показує, як усе почалося, скільки тривало, які частини тіла задіяні, чи була втрачена свідомість.

Кілька практичних порад. Знімайте горизонтально і намагайтеся захопити всю тварину, а не тільки морду. Зафіксуйте й період після нападу, коли собака відходить: він теж діагностично важливий. Якщо нападів кілька, зберігайте всі записи, щоб лікар побачив закономірність.

Звідки беруться судоми

Причин багато, і саме від них залежить лікування.

Найчастіша у молодих собак — ідіопатична епілепсія. Структурних змін у мозку немає, велику роль відіграє спадковість, тому деякі породи (лабрадори, золотисті ретривери, бордер-колі, вівчарки, біглі) хворіють частіше. Дебютує зазвичай у віці від 6 місяців до 6 років.

Друга група — структурні причини: пухлина, запалення мозку (енцефаліт), наслідки травми чи інсульту. Тут судоми стають симптомом конкретної хвороби мозку.

Третя — реактивні судоми, коли з мозком усе гаразд, а «замикає» через інше: різке падіння цукру, тяжкі хвороби печінки чи нирок, отруєння. Такі випадки лікують не протисудомними препаратами, а усувають першопричину.

Як лікар діагностує і лікує

Діагноз ставлять поетапно. Спершу огляд, неврологічне обстеження та аналізи крові, щоб виключити реактивні причини (цукор, печінка, нирки, електроліти). За потреби призначають МРТ мозку й аналіз ліквору, які роблять у спеціалізованих центрах Києва за направленням. Ідіопатичну епілепсію ставлять тоді, коли всі обстеження в нормі, а нападам відповідають типовий вік і картина.

Лікування підбирає лікар. Протиепілептичні препарати (наприклад, леветирацетам, фенобарбітал, бромід калію, імепітоїн) не «виліковують» епілепсію, а роблять напади рідшими й слабшими. Це зазвичай терапія на все життя, з контролем і веденням щоденника нападів. Різко кидати ліки не можна: це здатне спровокувати важкий напад.

Коли це вже невідкладно

Ці ознаки — привід їхати негайно, а не чекати:

• напад триває довше ніж 5 хвилин;
• напади йдуть один за одним, і собака не приходить до тями між ними (епілептичний статус, загроза життю);
• більше одного нападу за добу (кластерні напади);
• це перший напад у житті тварини;
• після нападу собака довго не відновлюється, залишається дуже слабкою;
• тіло сильно перегрілося під час затяжного нападу.

Епілептичний статус — це стан, коли мозок «горить» без зупинки, і тут рахується кожна хвилина. Потрібні внутрішньовенні препарати й спостереження. Судоми часто трапляються вночі, а в Києві на це ще й накладаються відключення світла, тому цілодобова клініка з автономним живленням може почати допомогу саме тоді, коли зволікати не можна.

Один поодинокий короткий напад лякає, але сам по собі рідко небезпечний. Небезпечні затяжні й повторні. Якщо ваша собака хоч раз билася в судомах, покажіть її лікарю і візьміть із собою відео: це найшвидший шлях до правильного діагнозу. Для нетермінових питань між візитами зручна онлайн-консультація з лікарем. У А-Вет на Оболоні приймають цілодобово.