Парвовірусний ентерит у собак: чим небезпечний для цуценят

Цуценя вранці відмовилося від улюбленого корму, до обіду стало млявим, а ввечері почалося блювання і пронос із кров’ю. Для багатьох власників саме так виглядає перший день парвовірусного ентериту. Хвороба розвивається стрімко: ще вчора активний песик сьогодні може лежати без сил. Парвовірус у собак, особливо у цуценят, не той випадок, коли можна почекати до ранку чи спробувати домашні засоби. Тут рахунок іде на години.

Що таке парвовірусний ентерит і звідки він береться

Хворобу спричиняє вірус CPV-2 (canine parvovirus). Він уражає клітини, що швидко діляться, насамперед слизову тонкого кишківника і кістковий мозок. Через це стінка кишківника руйнується, а захисні білі кров’яні тільця падають.

Заражається собака не від укусу чи повітря, а через рот: достатньо обнюхати або лизнути заражений кал, землю, взуття, миску. Вірус надзвичайно живучий. У зовнішньому середовищі він зберігається місяцями, не боїться більшості побутових мийних засобів і витримує перепади температур. Тому цуценя може підхопити інфекцію просто на прогулянці біля під’їзду, навіть якщо хвора собака була там кілька тижнів тому.

Інкубаційний період зазвичай 3–7 днів. Це означає, що собака виглядає здоровою, але вже виділяє вірус і заразна для інших.

Симптоми ентериту у собак

Картина розгортається швидко і досить впізнавана:

• різке блювання, часто повторне, з піною або жовчю;
• пронос: спочатку рідкий, потім водянистий, із кров’ю та різким гнильним запахом;
• повна відмова від їжі та води;
• млявість, апатія, собака ховається і не реагує на улюблені речі;
• підвищена температура на початку, яка при тяжкому стані може змінитися на знижену;
• ознаки зневоднення: запалі очі, сухі ясна, шкіра на загривку повільно розправляється.

Найнебезпечніше тут не сам пронос, а швидка втрата рідини. Маленьке цуценя здатне зневоднитися за кілька годин. Якщо ви бачите кров у калі плюс блювання у невакцинованого цуценяти, це привід їхати в клініку негайно, а не записуватися на завтра.

Чим парвовірус небезпечний саме для цуценят

Цуценята віком від 6 тижнів до 6 місяців хворіють найтяжче. Материнські антитіла, які захищали малюка з молоком матері, до цього віку слабшають, а власний імунітет ще не сформувався. Якщо цуценя не встигли провакцинувати, воно фактично беззахисне.

У малюків хвороба б’є одразу по кількох фронтах. Зруйнована стінка кишківника пропускає бактерії в кров, і це загрожує сепсисом. Падає рівень глюкози. Через блювання і пронос стрімко настає зневоднення і шок. У дуже маленьких цуценят вірус інколи вражає ще й серцевий м’яз.

Породної фори тут немає, хворіють усі. Хоча за деякими спостереженнями ротвейлери, добермани та вівчарки переносять інфекцію важче. Без лікування більшість цуценят гине. З вчасною інтенсивною терапією шанси вижити суттєво вищі, тому головне, попри страх і паніку, не втрачати години. Єдиний надійний спосіб запобігти хворобі — це вчасна вакцинація цуценяти.

Діагностика і лікування

Діагноз ставлять швидко. Експрес-тест калу на антиген парвовірусу дає результат за 10–15 хвилин, при потребі підтверджують методом ПЛР. Паралельно беруть кров, щоб оцінити рівень лейкоцитів, глюкози, білка та ступінь зневоднення. У нашій клініці аналізи роблять у власній лабораторії на місці, тож не доводиться втрачати час на пересилання зразків у сторонню установу.

Специфічних ліків, які вбивають вірус, не існує. Лікування підтримуюче, і його завдання провести організм через найгостріший період, поки імунітет сам не впорається. Воно зазвичай включає:

• внутрішньовенні крапельниці для відновлення рідини й електролітів;
• препарати проти блювання;
• антибіотики проти вторинної бактеріальної інфекції;
• знеболення, підтримку рівня глюкози та харчування (часто повільно й дробно або через зонд).

Тяжке цуценя нерідко лежить під крапельницею кілька діб поспіль. Саме тому важливо, щоб клініка працювала цілодобово і мала автономне живлення: переривати інфузію через відключення світла не можна. У А-Вет на Оболоні стаціонар працює 24/7.

Коли терміново до лікаря

• блювання разом із проносом, особливо з домішками крові;
• цуценя відмовляється від води або не може її втримати;
• собака лежить, не встає і не реагує на поклик;
• запалі очі, сухі ясна, інші ознаки зневоднення;
• температура нижче норми, холодні лапи (це ознака шоку);
• будь-який із цих симптомів у невакцинованого цуценяти — не чекайте.

Парвовірус не пробачає зволікання. Якщо цуценя млявіє, блює і відмовляється від води, не шукайте відповіді в інтернеті до ранку, а привезіть собаку в клініку: що раніше почнеться крапельниця, то більше шансів. Маєте сумніви щодо щеплень чи питання не про гострий стан? Тоді доречна онлайн-консультація з ветеринаром.