Лишай у котів і собак: як виглядає і чи небезпечний для людини

Лишай у котів і собак

На вусі кота з’явилася округла залисина, шкіра під нею лущиться. Або ви помітили в собаки облізлу пляму на лапі. А іноді першим тривожним сигналом стає червоне кільце на руці в дитини, яка щодня бавиться з улюбленцем. У всіх цих випадках власник згадує слово «лишай» і одразу хвилюється, чи не передасться це людям. Розберемо, як він виглядає насправді, який його різновид справді заразний і що робити.

Який «лишай» справді заразний

«Лишай» — це збірна назва для зовсім різних шкірних проблем. Частину з них називають лишаєм за звичкою, хоча заразні не всі. По-справжньому заразний — стригучий лишай, або дерматофітоз. Це грибкове захворювання шкіри, шерсті й кігтів. Збудник найчастіше — гриб Microsporum canis, рідше інші дерматофіти. Він передається і між тваринами, і людині. Інші стани, які теж звуть лишаєм (мокнучі екземи, алергічні дерматити), грибкової природи не мають і для оточення безпечні. Саме тому не можна ставити діагноз на око: схожих за виглядом хвороб багато.

Як виглядає лишай у котів і собак

Класична картина — округла залисина з лущенням, обламаним волоссям по краю, інколи з сіруватими або червонуватими кірочками. Найчастіше уражаються морда, вуха, лапи, основа хвоста. Свербіж буває слабким або відсутнім, тому тварина може й не чесатися.

У котів усе складніше. Лишай у них нерідко малопомітний: лише кілька обламаних волосків чи невелика лусочка. Довгошерсті породи, особливо перси, бувають прихованими носіями — самі без явних ознак, але заразні. Найчастіше хворіють кошенята, молоді тварини, а також ослаблені й ті, що потрапили з вулиці чи притулку. У Києві це типова історія: підібрали кошеня, а за тиждень-два з’явилася залисина.

Лишай у тварин

 

Чи заразний лишай для людини

Так, стригучий лишай передається людині — це зоонозне захворювання. Заразитися можна при прямому контакті з твариною або через середовище: спори гриба осідають на підстилці, килимах, меблях, щітках і зберігаються там багато місяців. У людини лишай виглядає як червонувате кільце з чітким краєм, що свербить і поступово розростається. Найбільше ризикують діти, літні люди й ті, у кого ослаблений імунітет. Якщо в домі захворіла тварина, а в когось із родини з’явилися підозрілі плями на шкірі, треба звернутися і до ветеринара, і до дерматолога: лікувати доведеться всіх одночасно, інакше вони знову заражатимуть одне одного.

Як підтверджують діагноз

На око лишай не діагностують, надто багато схожих хвороб. У клініці використовують кілька методів.

  • Лампа Вуда. Під ультрафіолетом шерсть, уражена Microsporum canis, світиться характерним зеленуватим кольором. Але світяться приблизно половина штамів, тож негативний результат діагноз не виключає.
  • Мікроскопія. Лікар бере волоски й лусочки й розглядає під мікроскопом, шукаючи спори й нитки гриба.
  • Посів на живильне середовище. Найточніший метод: матеріал висівають і чекають, поки гриб виросте. Це займає від кількох днів до двох-трьох тижнів. Дедалі частіше застосовують і ПЛР — швидший аналіз.

Власна лабораторія А-Вет дозволяє зробити мікроскопію й посів на місці, не пересилаючи матеріал у сторонні заклади, тож результат ви отримаєте швидше. Здати потрібні аналізи можна одразу під час прийому.

Як лікують і що робити вдома

Лікування довге: тижні, а часто й місяці. Залежно від того, наскільки поширене ураження, лікар призначає:

  • місцеві засоби: протигрибкові шампуні, розчини, мазі, лікувальні купання;
  • системні препарати в таблетках (наприклад, ітраконазол чи тербінафін) при значному ураженні;
  • іноді вистригання шерсті навколо вогнищ.

Дозу й тривалість визначає тільки лікар, бо ці препарати мають протипоказання. Самостійно мастити вогнища йодом чи зеленкою не варто: це не виліковує грибок і заважає лікарю поставити діагноз.

Окремо — середовище. Спори всюди, тому без прибирання тварина заражатиметься повторно. Регулярно пилососьте, мийте поверхні, періть підстилку при високій температурі, не діліться щітками між тваринами. Усіх контактних тварин у домі оглядають і за потреби лікують разом.

Коли обов’язково до лікаря

  • з’явилася округла залисина з лущенням, що збільшується;
  • плями поширюються по тілу тварини;
  • у когось із родини, особливо в дитини, з’явилися схожі кільця на шкірі;
  • хворіє кошеня, цуценя або ослаблена тварина;
  • ураження на кігтях, мордочці, біля очей;
  • стан не покращується після призначеного лікування.

Якщо ви лише помітили підозрілу пляму й хочете зрозуміти, чи це взагалі схоже на лишай, можна надіслати фото на онлайн-консультацію — лікар підкаже, чи варто приходити на огляд і здавати аналізи. Але остаточний діагноз ставлять тільки в клініці, після лабораторного підтвердження. Що раніше почати, то менше часу хвороба матиме, щоб поширитися на інших тварин і людей.

Часті питання

Що найчастіше запитують?

Так. Стригучий лишай (дерматофітоз) передається людині при контакті з твариною або через речі, на яких осіли спори. Найбільше ризикують діти й люди з ослабленим імунітетом. Тому хвору тварину й людей у домі лікують одночасно.
Часто це лише невелика залисина чи кілька обламаних волосків, інколи з легким лущенням. Свербіж може бути зовсім слабким. У котів ознаки бувають настільки непомітними, що їх виявляють лише під лампою Вуда чи в лабораторії.
У молодих здорових тварин із міцним імунітетом він іноді минає за кілька місяців. Але без лікування тварина весь цей час лишається заразною для людей та інших улюбленців, а вогнища можуть поширюватися. Тому покладатися на «само пройде» не варто.
Це не знищує грибок, а лише підсушує поверхню й змінює вигляд вогнища. Через це лікарю важче поставити діагноз і взяти матеріал на аналіз. Лікування призначає ветеринар після підтвердження.
Зазвичай кілька тижнів, а нерідко й місяців. Лікування вважають завершеним не за зовнішнім виглядом, а після повторних негативних аналізів. Передчасно припиняти не можна, бо хвороба повертається.
Бажано обмежити її контакт з іншими тваринами й дітьми та виділити окреме місце, яке легко мити. Повна ізоляція не завжди реальна, тому головне — лікування й регулярне прибирання, адже спори лишаються в середовищі.
На вигляд — майже ніяк, надто вони схожі. Залисини, лущення й почервоніння бувають і при алергії, і при паразитах, і при бактеріальній інфекції. Розрізнити їх можна лише в клініці, за допомогою лампи Вуда, мікроскопії та посіву.
Залежить від набору методів: огляд із лампою Вуда, мікроскопія, посів на грибок. Точну суму скажуть на прийомі, бо обсяг обстеження різний. Уточнити можна цілодобово за телефоном.

Ми дбаємо про тих, кого Ви любите!

VIBER
ЧАТ
TG
CHAT

Записатись на прийом

Залиште свої дані і ми зв'яжемось з вами

В клініці
Онлайн

    Дякуємо за Ваше повідомлення!

    Заявки обробляються з 9:00-21:00

    Якщо ваша ситуація вимагає негайної відповіді на запитання, наберіть нас за номером +38(067)537 1000