Ультразвукова діагностика серця ЄХО
Дізнатися більше
Ультразвукова діагностика серця ЕХО
Ехокардіографія – це безпечний та ефективний метод ультразвукової діагностики, що дозволяє оцінити функціональні та органічні ураження серця, його скоротливість, а також стан клапанного апарату. Апаратний метод дослідження серцевого м'яза.
В клініці А – Вет ми проведемо ЕХО вашому вихованцю швидко та якісно! З максимально комфортними умовами для пацієнта! Діагностика серцевих патологій є дуже важливою як перед оперативним втручанням ,так і в цілях профілактики. Адже чим раніше буде виявлено захворювання, тим простіше буде його вилікувати, або попередити негативні наслідки.
Клінічно здорова тварина має проходити ЕХО раз на рік,щоб попередити захворювання пов`язані з віковими змінами.
Клініка А – Вет запрошує провести ЄХО діагностику Вашому улюбленцю в зручний для Вас час та одразу отримати консультацію кардіолога.
Поширені вроджені хвороби серця
- Відкрита артеріальна протока
Відкри́та артеріа́льна прото́ка, або Бота́лова прото́ка (англ. Patent ductus arteriosus) — вроджена вада серця, при якій не спостерігається закриття протоки між аортою та легеневою артерією.
- Підклапанний стеноз аорти
Стеноз аортального клапана (синонім: стеноз гирла аорти) — звуження отвору аортального клапана, що перешкоджає нормальному току крові з лівого шлуночка в аорту.
- Стеноз легеневої артерії
Стеноз легеневої артерії - це звуження між правим шлуночком і легеневою артерією, яка несе кров в легені, або звуження безпосередньо самої легеневої артерії на різних її ділянках.
Це звуження може зустрічатися на різних рівнях, і залежно від місця звуження, розрізняють такі види стенозу легеневої артерії: клапанний (звуження клапана легеневої артерії), надклапанний (звуження стовбура легеневої артерії вище рівня клапана), підклапанний (звуження, обумовлене надмірним розростанням м'язів правого шлуночка , що перешкоджає виходу крові в легеневу артерію), і периферичні стенози легеневої артерії (стенози гілок самої легеневої артерії, що несуть кров до правої або лівої легені). Часто стеноз легеневої артерії поєднується з іншими вадами серця (тетрадою Фалло, транспозицією магістральних судин та іншими).
- Дефект міжшлуночкової перегородки
Дефект міжшлуночкової перегородки (ДМШП) - це отвір між двома камерами серця - шлуночками (Мал. 1). ДМШП - найбільш частий вроджений порок серця, частота його народження становить 20 % від усіх вроджених вад серця.
- Дисплазія трикуспідального клапана
Вада,що характеризується зворотнім обігом крові через правий атриовентикулярний отвір під час систоли правого шлуночку( ПШ), зумовлений порушенням структурної або функціональної цілосності апарату трикуспідального клапана .
Поширені набуті хвороби серця
- Дегенеративне захворювання мітрального клапана ( Ендокардіоз )
Мітрально -дегенеративна хвороба клапана відома під іншими назвами, такими як хронічні захворювання клапанів або навіть мітральний ендокардіоз. Це захворювання є наслідком дегенерації мітрального клапана, розташованого між передсердям і лівим шлуночком серця.
- Ендокардит
Ендокарди́т (endocarditis; від грец. endon — всередині, kardia — серце, + itis) — запалення внутрішньої оболонки серця — ендокарду. Здебільшого ендокардит не є самостійним захворюванням, а являє собою синдром при інших захворюваннях.
- Гіпертрофічна кардіоміопатія
Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) ГКМП – це найчастіша патологія серця у кішок, і найчастіша форма кардіоміопатії у кішок у віці від 5 місяців до 14 років. ГКПМ – первинне захворювання міокарда, спричинене ураженням кардіоміоцитів.
- Дилатаційна кардіоміопатія
Дилатаційна кардіоміопатія (застійна міокардіопатія) (ДКМП) — захворювання міокарду з вираженим порушенням насосної функції серця та дилатацією (розширенням) обох шлуночків.
- Рестриктивна кардіоміопатія
Рестриктивна кардіоміопатія (РКМП) — захворювання міокарда, що характеризується, в основному, порушенням діастолічної функції лівого шлуночка. За симптомами РКМП нагадує констриктивний перикардит. Переважає задишка і швидка втомлюваність, а пізніше — симптоми правошлуночкової недостатності.
- Перикардіальний випіт
Гідроперикард (перикардіальний випіт) – це надмірне скупчення рідини в перикарді, або серцевій сумці. Вона складається з двох листків, які оточують серце, захищаючи його та відокремлюючи від інших органів. В середині перикарда знаходиться невелика кількість рідини, яка запобігає тертю його стінок одна об одну та серце. Якщо кількість перикардіальної рідини сильно збільшується, серце виявляється затиснутим в перикарді та не може вільно розширюватися та скорочуватися. Це може призвести до тампонади та зупинки серця.
- Хемодектома Це пухлина нервової тканини в області аорти.
Згорнути