Новоутворення ротової порожнини – не вирок. Чому важлива своєчасна хірургія та як живе пацієнт після
Діагноз “пухлина” лякає власників, проте у випадку новоутворень ротової порожнини не варто панікувати. Багато з них, навіть злоякісні, успішно лікуються за умови своєчасної діагностики та правильного підходу.
Власники можуть помітити такі клінічні ознаки, як підвищене слиновиділення, неприємний запах з рота, гінгівіт, зубний камінь або кровотеча. Ці новоутворення посідають четверте місце
за поширеністю серед пухлин у дрібних тварин і частіше зустрічаються у старих самців.
Новоутворення ротової порожнини можуть бути як злоякісними (меланома, плоскоклітинний рак, фібросаркома, остеосаркома) (табл. 1), так і доброякісними, хоча деякі доброякісні (фото.1), як акантоматозна амелобластома, є локально інвазивними. До порід, схильних до цих пухлин, належать кокер-спанієлі, золотисті ретривери, німецькі вівчарки, шнауцери, чау-чау, боксери та голден-сеттери. (5)
Анатомічні особливості щелепи та хірургічні підходи при новоутвореннях ротової порожнини
Ви маєте враховувати близькість важливих структур, таких як великі артерії та вени, щоб мінімізувати ризики та забезпечити адекватний хірургічний край.
Ротова порожнина тварин поділяється на передню частину — простір між зубами, яснами, губами та щоками, і власне ротову порожнину, що обмежена піднебінням, зубними дугами та язиком. Кровопостачання цієї області забезпечується гілками загальної сонної артерії.
Зокрема, важливими є великі та малі піднебінні артерії, які постачають кров до твердого та м’якого піднебіння, утворюючи анастомози. Основне кровопостачання нижньої щелепи здійснюється через нижньощелепну альвеолярну артерію. Вона проходить через нижньощелепний канал, який містить нижньощелепну вену та нижньощелепний альвеолярний нерв (рис. 1). (2)
Діагностика новоутворень ротової порожнини: чітке бачення проблеми
Діагностика новоутворень ротової порожнини починається з анамнезу та огляду, а ключовим етапом є біопсія для визначення типу пухлини. Для пухлин порожнини рота біопсію слід проводити лише через слизову оболонку, а не шкіру, щоб уникнути посіву пухлини. (8) Рекомендується фіксувати розмір і локалізацію пухлини для історії хвороби, та перед подальшим втручанням, щоб покращити спілкування між колегами.
Для оцінки поширення пухлини використовують рентгенографію голови, пам’ятаючи, що вона може недооцінювати інвазію кістки (для рентгенологічного виявлення необхідна втрата приблизно 40% щільності кісткової тканини (10)). Комп’ютерна томографія надає більш точну інформацію, особливо для пухлин верхньої щелепи та каудальних відділів нижньої щелепи. (6) МРТ та УЗД корисні для м’яких тканин і лімфовузлів.
Візуалізацію грудної клітки можна виконати за допомогою рентгенографії у трьох проєкціях, але КТ більш чутлива.
Лікування новоутворень ротової порожнини: хірургія як основа
Хірургічне видалення — основний, швидкий та ефективний метод лікування новоутворень ротової порожнини, що може бути як локальною ексцизією, так і радикальними втручаннями, наприклад, резекцією щелепи (рис. 2, 3). За потреби, особливо для агресивних пухлин, хірургію доповнюють променевою терапією. Метою є вилікування або, у складних випадках, паліативна допомога для покращення якості життя. (6)
Ключові радикальні операції включають мандибулектомію (видалення частини або всієї нижньої щелепи) та максилекттомію (видалення пухлини на верхній щелепі з прилеглими кістками), дотримуючись правил абластики та антибластики. (3, 6).
Широка ексцизія є найбільш рекомендованим методом (рис. 3). Важливо контролювати кровотечу під час операції, особливо при максилектомії, та ретельно моніторити пацієнта після втручання. Двостороннє перевʼязування сонних артерій вважається життєво необхідною процедурою для зупинки сильної кровотечі, яку неможливо зупинити стандартними методами гемостазу. (1, 4, 6, 7)
Найкращі шанси на успіх досягаються під час першої операції, оскільки рецидиви лікувати складніше. Доброякісні утворення можуть бути видалені локально, тоді як злоякісні та інвазивні доброякісні пухлини потребують агресивного хірургічного втручання з резекцією щелепи. Перед плануванням лікування обов’язковим є клінічне стадіювання пухлини. (9)
Відновлення після операції при новоутвореннях ротової порожнини
Після операції на ротовій порожнині у тварин очікуються набряк та дискомфорт. Власникам важливо дотримуватися рекомендацій щодо м’якої дієти, гігієни та медикаментів.
Після мандибулектомії у собаки часто зустрічається бічне або вентральне звисання язика (6), що може привертати увагу сторонніх. У таких випадках рекомендується надягати намордник під час прогулянок. Для годування можна пропонувати мʼясні кульки з паштету, поміщаючи їх на корінь язика, або рідку їжу. Слід враховувати, що здатність пацієнта самостійно захоплювати їжу може бути порушена, а слинотеча — значною.
Для подовження без рецидивного періоду доцільно проводити регулярний диспансерний огляд тварин та контроль стану ротової порожнини.
Попри зміни у зовнішньому вигляді (особливо після обʼємних резекцій), тварини демонструють дивовижну здатність до адаптації та можуть вести повноцінне життя, гратися та насолоджуватися їжею.
Онкологія у ветеринарній клініці А-Вет
Пухлини ротової порожнини потребують уважної діагностики, професійного хірургічного підходу
та подальшого спостереження. Чим раніше розпочато лікування, тим вищі шанси на повне одужання
та якісне життя вашого улюбленця.
Якщо ви помітили зміни у ротовій порожнині собаки чи кота — не відкладайте консультацію.
Наші фахівці з ветеринарної онкології проводять повну діагностику, планування лікування
та післяопераційний супровід.
👉 Детальніше про послугу можна дізнатися за посиланням: Онкологія у ветеринарній клініці А-Вет
