Діарея у собаки: коли звертатися негайно

Діарея у собаки — одна з тих проблем, яка здається дрібницею, поки не стає серйозною. Більшість разів це справді щось просте: з’їв зі столу жирне, підібрав на вулиці гидоту чи реакція на новий корм. Але іноді рідкий стілець — це лише верхівка айсберга, а під ним ховається інфекція, отруєння, запалення чи навіть щось набагато гірше. І ось тоді зволікати — означає ризикувати життям тварини.

Я бачив, як господарі чекають «до ранку», бо «він же бадьорий», а потім собака вже ледве стоїть від зневоднення. Тому давайте розберемо по пунктах, коли діарея — це не «перечекати», а терміново везти до ветеринара, бажано в цілодобову клініку.

Найнебезпечніші сигнали, при яких не можна гаяти час:

• Кров у калі — це завжди червоний прапорець. Яскраво-червона означає проблему в нижніх відділах кишечника (виразки, коліт, травма). Темна, майже чорна, дьогтеподібна — кровотеча з шлунка чи тонкого кишечника. Це може бути парвовірус, геморагічний гастроентерит, отруєння щурячою отрутою чи пухлина. Навіть якщо крові небагато — не ігноруйте.
• Діарея плюс блювота одночасно, особливо якщо собака не утримує воду. Вода виходить назад через 5–10 хвилин — це класичний шлях до швидкого зневоднення. Через 12–24 години вже може бути критичний стан.
• Сильна млявість або повна апатія. Собака не встає, не махає хвостом, не реагує на голос, лежить у кутку. Або навпаки — неспокійний, стогне, не може влягтися, намагається блювати, але нічого не виходить. Це часто супроводжується болем у животі.
• Здуття живота — живіт твердий, надутий, як барабан, болісний при доторканні. Особливо у великих порід (німецькі вівчарки, лабрадори, доги) це може бути заворот шлунка — рахунок іде на години, без операції тварину не врятувати.
• Ознаки зневоднення: ясна бліді, сухі або липкі (в нормі мають бути рожеві та вологі), очі запалі, шкіра на холці не розправляється відразу, якщо її защипнути (залишається «намет»). Пульс прискорений, дихання часте. Якщо собака вже не п’є — це криза.
• Температура вище 39,5–40 °C, тремтіння, судоми або слабкість у задніх лапах.

Якщо хоч один з цих симптомів є — не телефонуйте «порадитися» в чаті, не давайте активоване вугілля чи імодіум (людські ліки можуть тільки погіршити ситуацію), а одразу везіть. Краще один раз приїхати і почути «це просто стрес», ніж втратити собаку.

А що робити, якщо діарея «звичайна»?

А що робити, якщо діарея «звичайна» — рідка 3–5 разів на день, але пес активний, п’є, просить їсти, грається?

Можна дати 24–48 годин на спостереження, але з чіткими правилами:

• Голодна дієта на 12–24 години (вода завжди в доступі, можна додати трохи курячого бульйону без солі, щоб заохотити пити).
• Потім — дуже легка їжа: відварений рис (добре розварений) + куряча грудка без шкіри та жиру, порції маленькі, 4–6 разів на день. Поступово збільшуйте об’єм, додавайте звичний корм.
• Пробіотики для собак — FortiFlora, Protexin, Canikur чи аналоги. Вони реально прискорюють відновлення мікрофлори.

Якщо за 48 годин не покращується — все одно до лікаря. Аналізи калу, кров і УЗД покажуть, чи є паразити, бактерії чи щось серйозніше.

Окремо про групи ризику: цуценята до 6 місяців, старі собаки після 10 років, дрібні породи (йорки, чихуахуа, той-тер’єри) і тварини з хронічними хворобами (діабет, нирки, печінка) набагато швидше втрачають рідину і сили. Для них навіть «легка» діарея може стати небезпечною за 12–18 годин. Краще перестрахуватися.

Ще один момент: якщо собака з’їла щось підозріле (кістку, шоколад, отруту від гризунів, чужий корм) — не чекайте симптомів, одразу до лікаря. Багато отруєнь починаються саме з проносу.

Коротко кажучи: якщо собака виглядає «не так, як завжди», а діарея — не єдиний симптом, краще перестрахуватися і поїхати. Один візит до ветеринара — це копійки порівняно з втратою друга. Вони ж не вміють сказати «мені погано», тому ми маємо бути уважними за них.